Вже другий день центр Києва заблокований автомобілями з європейськими номерами. «Хмарочос» розбирається, як пропозиції власників нерозмитнених європейських автівок вплинуть на українські міста.

Українці, що користуються нерозмитненими авто, почали стикатися з масовими штрафами за порушення законодавства. Тому протестувальники, власники  вживаних євроавтівок, завезених через схеми безмитного ввозу, перекрили вул. Грушевського і влаштували акцію під Верховною Радою.

В Україні за різними оцінками від
600 тисяч до 2 мільйонів нерозмитнених авто

З 2015 року на українських дорогах почали масово з’являтися авто з європейськими номерами. Виною тому не спалах туристичного інтересу до України, а лазівки у законодавстві, які дозволяють завезти до країни нерозмитнені європейські вживані автомобілі, вартість яких у кілька разів нижча від розмитнених вживаних чи нових автівок у салонах.

Варіант 1. Транзит. Автомобіль з іноземними номерами можна легально ввезти до країни на термін від 5 до 10 днів. Після цього терміну з власника мають стягнути штраф, яких зовсім не бояться українські водії на «єврономерах»: адже поліція виписати такий штраф не може, це повноваження митної служби.

Варіант 2. Литовсько-стамбульська схема. За Стамбульською конвенцією тимчасового ввозу автівок, ратифікованою Україною, іноземний автомобіль, що використовує працівник іноземної фірми, може перебувати в Україні один рік. Бажане авто оформлюється у власність іноземної компанії, а українського «власника» роблять її працівником. За умовами Конвенції, країна може дозволяти чи не дозволяти використання авто згідно статей Конвенції особам, що постійно проживають у країні, для приватного користування. Народні депутати встановили, що таким чином авто на території України використовувати не можна. Тому доведеться доводити, що автомобіль завезений в країну з метою комерційного користування. Схему називають литовською, тому що зазвичай саме литовські компанії пропонують подібні угоди для «придбання» європейського авто.

Варіант 3. Знайди друга з-за кордону. Громадянин іншої країни може ввезти авто в Україну терміном на рік без сплати мита. У таких випадках громадяни домовляються з закордонною фірмою, яка ввезе і за рік вивезе автомобіль. За правилами, якщо такий автомобіль знаходиться в країні більше 2 місяців, то його потрібно зареєструвати. Але власникам легше сплатити штраф у розмірі 170 гривень замість проходження процедури. Користуватися таким автомобілем може лише той, хто її у країну завіз.

Ще у травні Петро Порошенко доручив Кабміну врегулювати питання тимчасового ввезення та транзиту закордонних автомобілів.

Мітингувальники під Кабміном. Фото: depo.ua

АвтоЄвроСила висунула вимоги
до народних депутатів

6 вересня у Києві стартувала акція під прапорами АвтоЄвроСили. Рух об’єднав власників машин, завезених без розмитнення. Вони вимагають врегулювання ситуації зі своїми автівками, оскільки нещодавно власників європейських авто почали штрафувати. Керівник організації Олег Ярошевич озвучив вимоги активістів до влади, серед яких: знизити ціну розмитнення до $500, розробити відповідний законопроект, яким встановити або єдиний збір для розмитнення автомобілю, або залишити ПДВ і мито. Протестувальники також хочуть отримати доступний механізм легалізації уже завезених автівок, що передбачатиме ставку платежів у розмірі 15-30% від вартості авто, мораторій на дію екологічного стандарту Євро-5 та гарантії від Президента.

На думку мітингувальників, дешеві автівки зможуть покращити комунікації у країні та сприяти розвитку торгівлі, бізнесу та економіки.

Міста задихнуться

У деякі періоди в Києві норми забруднення повітря вже перевищуються у 6 разів. Найбільше забруднення зафіксовано у місцях скупчення автівок, наприклад у районі Бессарабської площі. Поява ще більшої кількості приватних автомобілів у місті призведе до загострення ситуації. Тим більше, що власники нерозмитнених автівок завозять старі вживані машини. В Європі та ряді інших високорозвинутих країн з цим намагаються боротися накладанням високих штрафів за шкоду екології, стимуляцією населення до заміни автомобілю на більш новий та, відповідно, менш шкідливий.

Окрім того, цілка низка країн поступово долучаються до заборони дизельних та бензинових автівок. Такі кроки вже зробили Великобританія, Франція, Шотландія. Завод Volvo припиняє виробляти паливні авто, в Осло забороняли в’їзд дизельних машин до центру через високу загазованість. 

Чому європейці так радо продають
автівки українцям?

Євро-5 – це екологічний стандарт, що діє в межах Євросоюзу з 2009 року. Цей стандарт передбачає норми вихлопів у автівок. Якщо автомобіль створює більше шкідливих викидів, ніж дозволяє стандарт, то власник змушений платити більший податок. Крім того, деякі країни планують за 15-25 років відмовитись від бензинових та дизельних авто. За їхню утилізацію доведеться платити. А із запропонованими змінами громадянин західноєвропейської країни матиме дешевше рішення – позбутися автомобіля шляхом продажу його в Україну. Скасування чи спрощення процедури ввезення вживаних європейських авто у довгостроковій перспективі може перетворити Україну на центр перепродажу таких машин.

Пішохідний простір на Таймс Сквер у Нью-Йорку. Фото: flickr / Eric Demarcq

Всі не влізуть

За словами директора компанії A+S Дмитра Бєспалова, якщо у Києві здадуть в експлуатацію всі ЖК, що наразі будуються, і не побудують Подільсько-Воскресенський міст, то час, витрачений на дорогу до місця призначення зросте з однієї години до півтори. Якщо ж додати сюди масову купівлю недорогих імпортних автівок, то отримаємо ще гіршу ситуацію. І ні, розширення смуг не вирішить проблему – будівництво автомагістралей призводить до збільшення кількості автомобілей на них, хаотичної парковки у центрі, перевищення граничної швидкості руху і, як наслідок, більшої кількості жертв ДТП.

Ви впевнені, що вам необхідне авто?

У багатьох європейських містах давно зрозуміли: простір має належати людям, а не автомобілям. Відтак змінили пріоритети у центрі міста, житлових районах та рекреаційних зонах. Пішохідним центром вже не здивуєш нікого. В Нью-Йорку розробили проект пішохідного Мангеттену та експериментують з розширенням просторів для відпочинку й рекреації замість автомагістралей. У Копенгагені, Брюсселі, Барселоні, багатьох інших містах є масштабні пішохідні зони та якісна велоінфраструктура, які дозволяють пішоходам і велосипедистам відчувати комфорт під час переміщення центром. Тому авто лише для подорожей за маршрутом дім – робота в центрі – дім там невигідне. В Лондоні та Берліні частка автомобілекористування менша, ніж у Києва, при тому, що автомобілів у населення більше.

Якщо найближчим часом Київ та інші великі українські міста почнуть системно впроваджувати стратегії сталого розвитку мобільності, то є шанс, що негативні наслідки «легалізації» нерозмитнених автівок частково будуть нівельовані.

За електрокарами майбутнє!
Але не українське.

Електромобілі є більш безпечними для міст. Більшість країн, які приймають заборони на користування дизельним чи паливним авто у майбутньому, розраховують на поступовий перехід на авто з електродвигуном.

Електромобіль біля станції підзарядки у Сан-Франциско. Фото: flickr / mariordo59

В Японії вже більше заправок для електрокарів, аніж для авто на бензині. У США продажі електромобілів зросли на 86% за перше півріччя 2017 у порівнянні з минулим роком. В Японії та Данії діє 100% знижка на виплату податків за новий електромобіль. США та Великобританія готові доплатити 25% вартості замість покупця для того, аби мешканець країни почав користуватися більш екологічним авто. В Китаї ця цифра становить 35%, в Естонії може сягати 50%, а у Португалії діє водночас доплата у розмірі €5000 і 100% знижки на виплату податків. В Україні схожі ініціативи неодноразово обговорювалися, але поки що жодних пільг для охочих придбати електрокар немає.