Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23267 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Alexander Misyura‎ / facebook.com/MuseumOnThePostalSquare

22 травня, Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі стала пам’яткою археології та історії національного значення. Про це повідомляється на Урядовому порталі.

«Об’єкт дає нову інформацію про розвиток містобудування у середньовічному Києві. Завдяки унікальній збереженій дерев’яній забудові XI-XIII ст., характерній для середньовічних міст Київської Русі, є високоякісне джерело для вивчення та реконструкції історичного минулого столиці Київської Русі», – зазначається в документації об’єкта.

Нагадаємо, компанія «Хенсфорд-Україна» планувала побудувати під Поштовою площею  ТРЦ. Але 2015 року під час будівельних робіт виявили археологічні артефакти.

Фото: Віталій Носач

Було знайдено квартал середньовічного міста XI-XII століть, вулицю XVII-XVIII століть, поховання, монети різних епох, прикраси, посуд, кулі та стріли, княжі печатки тощо. Також було знайдено давніші археологічні шари, тому археологи припускають, що в разі продовження досліджень можна виявити домонгольські артефакти ІХ століття.

Активісти вимагали створити музей на місці виявлення знахідок і розірвати договір із забудовником. Натомість забудовник пропонував таки побудувати ТРЦ, виділивши під музей частину приміщення на одному з поверхів.

Влітку Київрада ухвалила рішення про розірвання іниестиційного договору з забудовником, а в липні місто схвалило документацію щодо Поштової площі як пам’ятки археології, історії і містобудування. Згодом ці документи направили до Мінкульту. При цьому, забудовник погрожував Високим судом Лондона й тим, що «Україна загалом і Київ зокрема матимуть блідий вигляд». Інвестор виступав проти оприлюднення інвестиційного договору з КМДА. У КМДА також відмовилися показати документ, посилаючись на закладені в угоді пункти конфіденційності.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button