У п’ятницю, 21 лютого, в Маріїнському парку, де наприкінці минулого року зі скандалом демонтували повоєнні ліхтарі, відбулася зустріч невдоволених цим киян із міськими чиновниками. 

Перші нарікали, що на київських вулицях стає все менше історичних артефактів і все більше «агресивного освітлення»; другі запевняли, що в КМДА вже все зрозуміли і якомога скоріше виправлять ситуацію. «Хмарочос» вислухав обидві сторони — і занотував найцікавіші тези. 

Максим Бахматов,
радник Київського міського голови

Слід визнати, що демонтаж історичних ліхтарів зачепив людей за живе. Ми проаналізували медійну активність киян, присвячену цій темі, та нарахували більше тисячі публікацій, 70% з яких — негативні. 

Але слід також розуміти, що рішення, які приймає чиновник в Києві — завжди суб’єктивні. І покарання за це не передбачене. Правоохоронні органи можуть притягнути його до відповідальності, наприклад, за доведені корупційні оборудки, якщо підтвердяться закиди щодо встановлення у парку китайських підробок, які вже почали іржавіти. А от з питань естетики вже має працювати громадський вплив.      

Ми, до речі, тричі запрошували на сьогоднішню зустріч керівництво «Київміськсвітла» (мається на увазі директор підприємства Володимир Круценко — ред.). Але, як бачите, він не прийшов — мабуть, захворів.  

Пам’ятаймо, що будь-яка чиновна морда чудово вміє прикриватися документами, мовляв, все зроблено згідно чинних норм. Тож я вважаю, що у майбутньому подібне втручання в історичне середовище має пройти низку етапів: фахова експертиза, фінансове узгодження, громадські слухання і лише потім — прийматися обгрунтоване рішення. Сьогодні ж весь негатив від таких «викрутасів» середньої чиновної ланки переадресовується на мера… 

Одна з найголовніших проблем, яку потрібно вирішити з демонтованими ліхтарями — це вартість їхньої реставрації. А точніше — де взяти для цього кошти. Встановлення «іспанських» ліхтарів оплачувалося з київського бюджету, а ось на нові роботи у ньому грошей немає. Можливо, вони з’являться у новому проєкті реконструкції Маріїнського парку, який ми сьогодні озвучимо. 

Ми обов’язково розробимо покроковий план дій і залучимо до нього всіх небайдужих містян. Думаю, що вже два місяці зможемо порахувати остаточну вартість відновлення цих ліхтарів — а також заміни їхнього освітлення, до якого у киян теж виникло чимало питань.

Василь Грубляк,
художник-реставратор

Знесені повоєнні ліхтарі й досі зберігаються у комунальників на складі. Я вже оглянув їх і мушу визнати, що їхній стан дійсно дуже незадовільний. Інше питання — чому впродовж багатьох років їх ніхто не утримував у належному стані…  

При цьому їх все ще можна відреставрувати. Але, на жаль, це не надто швидкий процес. Якщо відновлювати їх за усіма нормами, то на ліхтар потрібно буде витратити щонайменше півроку. Ситуація ускладнюється й тим, що українські вузи щорічно випускають лише трьох спеціалістів, що знаються на такій реставрації. 

Ще один можливий варіант — віддати оригінали цих ліхтарів до музею, встановивши натомість їхні репліки. Це доволі поширена практика у багатьох європейських містах. Втім, вимоги до якості таких копій не менші, ніж до відреставрованих. Але все це стане зрозуміло лише тоді, коли буде готовий кошторис.    

До речі, виявилося, що оригінальний колір цих стовпів був золотим, а впродовж семидесяти років їх декілька разів перефарбовували.

Павло Бабій,
в.о. голови Печерської РДА

Районна адміністрація неодноразово надсилала листи до «Київміськсвітла» щодо цієї ситуації, але досі на жоден з них не отримала відповіді. 

Ми вважаємо, що має бути проведена експертиза якості нових ліхтарів. Якщо вона виявить грубі порушення, то цим питанням мають зайнятись і правоохоронні органи. 

Зі свого боку ми вже системно працюємо над проєктом реконструкції Маріїнського парку, яка має відбутися вже цього року. Наразі ми спілкуємося з архітекторами щодо її концепції: тут з’явиться чудовий інклюзивний дитячий майданчик, воркаут-локація для любителів спорту і бігова доріжка, яка пройде навколо парку. І саме в рамках цього проєкту ми змусимо підрядника замінити нинішні ліхтарі на більш якісні.  

Звісно, все це обов’язково буде узгоджене з громадою. 

Артем Сауляк,
гендиректор Центрального парку культури
і відпочинку міста Києва 

Ми вже підготували проєкт рішення щодо передачі Маріїнського парку на баланс комунального підприємства «Центральний парк культури і відпочинку міста Києва».

Сьогодні його територією розпоряджаються більше десяти різних балансоутримувачів. Склалася дуже дивна ситуація, коли один відповідає за ліхтарі, другий — за мощення, а третій — за зелені насадження. В такому хаосі дуже складно щось відстежити — і тим більше знайти відповідальних, якщо виникають якісь проблеми або незрозумілі ініціативи. 

Наразі цей проєкт пройшов всі комісії Київради і має бути розглянутий на черговій сесії. 

Семен Широчин,
дослідник історії архітектури

На жаль, демонтовані в Маріїнці ліхтарі — це лише верхівка айсберга. Наша ініціатива активно складає мапу автентичних київських ліхтарів — і на ній вже позначено близько 900 об’єктів, тобто таких пам’яток ще багато по всьому місту. 

Зокрема, історичні ліхтарі збереглися вздовж всього Голосіївського проспекту (саме їх «Київміськсвітло» планує демонтувати вже цього року), на мосту Патона (який збираються позбавляти охоронного статусу), на вулицях Грушевського і Хрещатику, на Воздухофлотському проспекті. І, враховуючи нинішні тренди, за кожним з них потрібно пильно стежити.  

При цьому треба пам’ятати, що вже маємо чудовий прецедент з реставрацією аналогічних ліхтарів біля Десятинної церкви. Тож відновлення таких пам’яток залежить лише від бажання та наполегливості міських управлінців. 

Олександр Данилов,
експерт з освітлення 

Окрім збереження історичної цінності київських ліхтарів, існує ще одна, не менш важлива проблема. Мова йде про нове «біле» освітлення, яке почали облаштовувати по всьому місту, незважаючи на великий дискомфорт, яке воно спричинює містянам. 

Наприклад, зовсім не розділені колірні температури на проїжджій частині біля Маріїнки, де світло і справді має бути яскравішим, та в самому парку, де освітлення має бути теплим і комфортним. Людина історично, ба навіть генетично, звикла до світла, яке дає вогнище, тобто спокійного жовтого кольору. 

Натомість тут, у парку, із новими ліхтарями з’явилося і зовсім інше освітлення — нейтрально-біле, що викликає у перехожих дискомфорт, роздратування і небажання залишатися в цьому місці. Крім того, нові ліхтарі просто сліплять людей, як це вже відбувається на бульварі Шевченка. Тобто, це вже питання не самого лише комфорту, але й здоров’я киян. 

Читайте також: Я працюю в «Київміськсвітлі». Чому підприємство демонтує історичні ліхтарі і не хоче їх повертати?