«Найпотворніші будівлі» Китаю: як вони виникли та чому досі в моді (фото)

Екстравагантні, а то й відверто естетично жахливі будівлі стали ознакою стрімкого економічного розвитку та урбанізації Китаю в останні десятиліття, йдеться у статті Селіни Сюй для Bloomberg CityLab.

Пекінський сайт Archcy.com проводить опитування щодо найпотворніших споруд і складає список із 10 переможців. Цьогоріч першість виборов музей Corpus у місті Мааньшань — з незбагненною людською фігурою, що присіла, наче, справити природні потреби.

«На тлі відсутності регуляції підйом будівництва був схожий на біг із зав’язаними очима, що випереджав громадське погодження і призвів до розладу в культурній і дизайнерській думці», — коментує один з ініціаторів опитування Чжоу Жун, професор архітектури Університету Цінхуа.

Багато проєктів робилися передусім, щоб продемонструвати фінансові спроможності та вразити масштабом і «оригінальністю». Чимало будівель буквально імітують знакову архітектуру Заходу, без жодного врахування географічного та історичного контексту.

У 2014 році навіть президент Сі Цзіньпін закликав припинити будувати «дивні» споруди. Однак тенденція досі не зникла, «єдине, що змінилося — це форми потворності», зауважує Чжоу.

Тенденцію можна простежити від 1980-х років, коли бурхлива забудова почалася у Шанхаї. Район Пудун був полями і селами, доки китайські політики не вирішили перетворити цю зону на міжнародний фінансовий хаб, на рівні з Лондоном і Нью-Йорком. У 1994-му виросла 468-метрова телевежа «Східна перлина», на той час найвищий хмарочос Азії. У 2015-му завершили 632-метрову Шанхайську вежу.

Інші китайські міста стали наслідувати модель Шанхая. Чиновники хотіли бачили серед нової забудови знакові спруди, які б привертали увагу та були б візитівками, особливо на тлі Олімпіади-2008. Такою стала штаб-квартира Центрального Телеканалу Китаю CCTV у Пекіні, спроєктована Ремом Колхасом, — її називають «великі штани». Її, до речі, згадав Сі Цзіньпін у промові проти «дивних будівель».

Також можна згадати пекінські Центр виконавських мистецтв у формі яйця, стадіон у формі гнізда та плавальний комплекс «Водяний куб».

Експерименти з формами тривали. Наявність грошей та брак регулювання дозволяли замовникам і проєктувальникам втілювати найодіозніші ідеї. Почали з’являтися будинки у формі пляшки, матрьошки, монетки, краба.

Останнім часом серед авторів екстравагантних проєктів побільшало іноземців. Торік у Шанхаї відкрили першу чергу комплексу «Тисяча дерев» за проєктом британця Томаса Хезервіка. Декому ряди колон нагадали цвинтар — форму, недоречну якраз у той період, коли тисячі людей в Китаї помирали від коронавірусу.

Дивіться фото: У Шанхаї відкрили комплекс «Тисяча дерев» із садом на колонах

У 2019 році переможцем опитування «найпотворніших будівель» став проєкт ізраїльсько-американського архітектора Моше Сафді — комплекс із восьми хмарочосів «Раффлз-сіті» у Чунціні, геометрія якого надихалася вітрилами китайських джонок. Журі рейтингу обурилося брутальним втручанням у тканину міста, а також тим, що хмарочоси фактично копіюють інший проєкт Сафді, Маріна-бей-Сендз у Сінгапурі.

Втім, три роки пандемії, що завдали відчутного удару по економіці, а також нові будівельні обмеження можуть таки сповільнити появу подібних споруд. Так, від минулого року нові правила екологічного містобудування вимагають планували не більш як 70% будинків, вищих за шість поверхів.

Нагадаємо, «Хмарочос» також писав про міста-привиди в Китаї.

• #Архітектура
• #Китай

Найпопулярніше за тиждень

Показуємо візуалізації мосту через Дніпро, який має стати частиною Великої кільцевої дороги

На Оболоні оновлять вулицю Богатирську. «Пасажири Києва» заявляють, що цей капремонт не потрібен

Як імперія намагалася перетворити Київ на російське місто. Та чи їй це вдалося?