Найдовший у світі підвісний міст до Сицилії почнуть будувати цього року. Чому цю ідею вважають невдалою?

Міст, який сполучить материкову Італію з Сицилією та стане найдовшим у світі підвісним мостом, почнуть будувати вже цієї весни, а закінчать у 2032-му, стверджує італійський уряд. Частина громадян, утім, виступає проти цього суперечливого проєкту, повідомляє Euronews.

Довжина мосту через Мессінську протоку, якщо його збудують, становитиме 3,2 кілометра. Він простягатиметься від Торре Фаро в Сицилії до Вілли-Сан-Джованні у Калабрії.

Ідея сполучення з островом сягає Давнього Риму — у ІІІ столітті до нашої ери консул Метелл навіть конструював переправу для бойових слонів. Як нинішній проєкт її почали обговорювати з 1960-х років. У 2000-х про міст вкотре заговорив тодішній скандальний прем’єр Сильвіо Берлусконі, але потім проєкт скасував прем’єр Маріо Монті: занадто дорого і технічно складно. Про міст італійці говорять, як кияни про метро на Троєщину. Зараз правий уряд Джорджи Мелоні знову вхопився за ідею, отримавши згоду президента.

За останніми оцінками, будівництво коштуватиме 13,5 мільярда євро. Євросоюз наразі виділив близько 25 мільйонів євро — це навіть не покриває витрати на проєктування залізничної інфраструктури.

Насправді з 1965 року вже було сукупно витрачено 1,2 мільярда євро на техніко-економічні обґрунтування, за даними CNN.

Серед італійців існує супротив цьому проєкту. Група No al Ponte («Ні мосту!») вказує на відсутність необхідних сейсмологічних, гідрологічних та ландшафтних досліджень. Мессінська протока відома сильною течією, яка змінює напрямок кожні шість годин. Також у цьому регіоні є високий ризик землетрусів. У 1908 році землетрус потужністю 7,1 бала та викликане ним цунамі вбили понад 100 тисяч людей.

Критики вважають, що такі великі гроші краще б спрямувати на базові потреби недофінансованого півдня Італії.

«У нас все літо не було води в кранах, — нарікає активіст Джино Стурньоло. — Навіть дещиці грошей, призначених для мосту, вистачило б відремонтувати всю систему водопостачання. Не кажу вже про охорону здоров’я, школи, житло та сейсмічну безпеку».

Залізниця Італії добре електрифікована, є маршрути, де поїзди розганяються до 300 км/год. Але от на Сицилії майже половина потягів досі працює на дизелі. У Калабрії швидкісних поїздів немає. Автодороги теж лишають бажати кращого.

Ще одне застереження — це корумпованість регіону та побоювання, що у проєкт можуть втрутитися мафіозні групи з калабрійської Ндрангети та сицилійської Кози Ностри.

«Географічно Сицилія є центром Середземномор’я. Кораблі, що виходять із Суецького каналу, проходять через сицилійські порти, але не зупиняються, а прямують аж до Роттердама. Якщо ми хочемо це змінити, міст є ключовим для цього», — пояснює Адріано Джаннола, президент Асоціації розвитку промисловості Південної Італії.

Щодо розподілу бюджетних коштів, на думку Джанноли, міст тут ні до чого — це системніша проблема. «Італійське законодавство вимагаж спрямовувати на Південь 40% державних витрат на інфраструктуру. Щороку не вистачає до 60 мільярдів євро. Ось де має бути справжня битва, а не проти будівництвом мосту», — зазначає він.