У Києві запустили ініціативу з ревіталізації Андріївського узвозу. Які ідеї?

На початку червня ДІАЗ «Стародавній Київ», ГО «Сміливі відновлювати» та «Україна Інкогніта» започаткували ініціативу «Андріївський узвіз: Перезавантаження». Під час одного з оглядів вулиці було виявлено, що практично кожен другий будинок стоїть пусткою, на вулиці поменшало кав’ярень і туристичних магнітів. Від ремонту під Євро-2012 вулиця так і не здана в експлуатацію.

20 червня група активістів, києвознавців, представників міської адміністрації, ради та району пройшлася узвозом, щоб оглянути його стан.

У телеграмі створили групу, де збирають пропозиції щодо ревіталізації Андріївського узвозу. Незабаром планують запустити спеціальний сайт-лендінг із повною інформацією про всі 35 адрес вулиці.

Крім вище згаданих проблем, ініціативна група зауважує, що вулиця логістично є малодоступною. Від станції метро «Золоті Ворота» до Андріївської церкви йти пішки 1,3 кілометра, від метро «Контрактова площа» до початку узвозу — 450 метрів, але потім доводиться підніматись угору. Найближчий великий хаб громадського транспорту у Верхньому місті, звідки зручно було б починати прогулянку, розташовано на Майдані Незалежності. Відсутні перехоплювальні паркінги.

У телеграм-групі, зокрема, обговорюють доречність сувенірних яток. Один із ініціаторів, києвознавець Єгор Кравець загалом критикує вільну торгівлю на Андріївському узвозі й нагадує, який вигляд мала вулиця 15 років тому:

Водночас кияни висловлюють припущення, що на узвозі тому й поменшало відвідувачів, що майже не лишилося майстрів. На вулиці традиційно продавали крафтові прикраси, одяг, аксесуари, посуд, різні поробки. Чимало киян ходили саме за виробами майстрів, заодно заходили в кавʼярні та ресторани.

«Хочу нагадати, що з початку 80-х (там ще кози паслись) на незручному, запущеному, забутому, і нікому не потрібному АУ саме художники-неформали і окремі ентузіасти почали оживляти узвіз. Це був своєрідний протест проти комуняцької безгосподарності відносно історичної спадщини. Художники займали кинуті приміщення, щось створювали і продавали свої “скарби” пряму тут, на тротуарі», — згадує один із дописувачів.

Інший учасник групи зауважує, що «Пейзажка і різні частини Узвозу і Подолу славилися, як місця тусовки різноманітної «неформальної», і, як правило, творчої і цікавої молоді».

Архітекторка, народна депутатка Ганна Бондар наводить як приклад вдалої ревіталізації вулицю Георга Шварца у німецькому Ляйпцигу у 2014-2017 роках. Серед проблем були 2/3 покинутих будівель, відсутність озеленнення та мешканців, шумний трамвай і невпорядковане паркування.

«Результат за три роки: збільшення заселених будинків на 1/3, озеленення, кармани для паркування, заміна трамвайної колії на нову, тиху, будівництво невеликої мечеті, дитячі майданчики і спортивні для літніх людей, реставровані памʼятки, фестивалі вулиці, літні кінотеатри, загальна згуртованість мешканців», — зазначає вона.