Батько загиблого у ДТП 12-річного хлопця закликає визнати безпеку на дорогах питанням нацбезпеки

Батько 12-річного Григорій Глушича, який загинув у ДТП у Києві 5 червня, вимагає визнати проблему безпеки дорожнього руху питанням національної безпеки та винести її на розгляд РНБО. Петиція до президента України від Олексія Глушича набрала необхідні 25 000 голосів менш ніж за два тижні.

На українських дорогах гине в середньому дев’ять осіб. З 2022 по 2025 рік на дорогах України загинули 678 дітей. При цьому кількість загиблих дітей у ДТП зростала щороку: 125 дітей у 2022 році, 171 — у 2023 році, 180 — у 2024 році та 202 — у 2025 році, пише автор петиції.

Що пропонує батько загиблого хлопчика?

Він пропонує жорсткіше карати водіїв, які порушують Правила дорожнього руху:

• щоб водії, які систематично порушують Правила дорожнього руху, втрачали право керувати автомобілем;
• щоб за порушення, які призвели до загибелі людей, наставала пропорційна, ефективна та невідворотна відповідальність;
• щоб перевищення швидкості перестало сприйматися як дрібне порушення.

Водночас, пише Олексій Глушич, українське суспільство очікує не лише точкових змін до штрафів, а системної державної політики, яка забезпечить реальне зниження смертності на дорогах. Така політика має передбачати:

• невідворотну та однакову для всіх відповідальність за грубі порушення Правил дорожнього руху;
• ефективний вплив на водіїв, які систематично порушують Правила дорожнього руху;
• запровадження дієвих механізмів тимчасового позбавлення права керування для систематичних порушників;
• розширення автоматичної фіксації порушень і прозорий контроль за її застосуванням;
• впровадження принципів Vision Zero та публічну звітність держави про зниження смертності й травматизму на дорогах.

5 червня водій Bolt вбив чотирьох людей

Нагадаємо, 49-річний Павло Плешивцев, який 5 червня за кермом Mercedes на великій швидкості в’їхав у підземний перехід на Чоколівському бульварі в Києві, вбивши чотирьох людей, зокрема, 12-річного хлопчика. У момент аварії виконував замовлення для сервісу Bolt: віз пасажирку.

Пасажирка тоді дістала переломи та була доправлена до лікарні. Правоохоронцям вона розповіла, що водій був привітним, але почав збільшувати швидкість, перелаштовувався зі смуги в смугу, їй стало страшно, і вона зробила йому зауваження. Водій проігнорував його, продовжував набирати швидкість, після чого жінка попросила його зупинити автомобіль. Це прохання він так само проігнорував і за деякий час влетів у пішохідний перехід.

Як виявилося, з січня 2025 року Плешивцева штрафували 10 разів: кожен другий — за перевищення швидкості. Загалом за його автомобілем Mercedes-Benz C300 зафіксовано 39 порушень, переважно за швидкість.

Що таке Vision Zero?

Концепцію Vision Zero («Нуль смертей») Швеція ухвалила на рівні парламенту ще 1997 року. Її принцип простий: людям властиво помилятися, тому система руху сама не повинна перетворювати помилку на смерть. За наступні 20 років країна вдвічі скоротила смертність на дорогах. В Україні ідея прижилася повільніше: 2018 року вже діяла громадська організація Vision Zero, а КМДА затвердила план «Нульова смертність на дорогах Київщини» на 2017–2019 роки зі ста острівцями безпеки.

Концепція не має жорсткого переліку заходів. Урбаніст Олександр Шутюк, який впроваджував принципи Vision Zero у Львові, пояснює: найбільший ефект дають вужчі смуги руху, острівці безпеки, кругові перехрестя замість звичайних і підвищені пішохідні переходи. Усе це фізично змушує водія сповільнюватися, а не просто читати знак обмеження швидкості. У серпні 2021 року Укравтодор оновив будівельні норми доріг саме за принципами Vision Zero: заборонив ліві розвороти на трасах вищих категорій і зобов’язав освітлювати дороги з інтенсивним рухом.

Паралельно держава випробувала технічний важіль. Система автоматичної фотофіксації порушень запрацювала 1 червня 2020 року, і вже за рік кількість зафіксованих порушень впала у вісім разів – із 57 тисяч на добу до семи тисяч. Смертельних аварій за той рік трапилося на 17% менше, ніж роком раніше. Кількість камер планували наростити до 1500 к 2024 року. Утім сьогоднішня петиція Олексія Глушича знову вимагає розширення автоматичної фіксації – отже, темп програми відстав від задуманого.

Чому прогрес зупинився, пояснює голова ГО Vision Zero Віктор Загреба: штраф за перевищення швидкості на 20 км/год лишається мізерним – 340 гривень, тоді як у Німеччині за подібне порушення платять майже дві тисячі. До того ж перевищення в межах 20 км/год узагалі не карається – це унікальна для Європи, крім Росії, практика. Загреба пов’язує застій із браком політичної волі: народні депутати самі їздять широкими трасами на високій швидкості й не бачать сенсу в обмеженнях.

Статистика підтверджує застій. У 2025 році в Києві загинуло 145 людей – на 35,5% більше, ніж роком раніше, це рекорд з 2017 року. По всій країні торік загинуло понад три тисячі осіб, і серед них – рекордні 202 дитини. У 90% дитячих смертей винен водій. Для порівняння: там, де запровадили зону 30 км/год, смертність дітей у ДТП падає вчетверо – так сталося в Лондоні.