«Київзеленбуд» зробив новий дощовий садок у парку. Чому він там не потрібен?

«Київзеленбуд» повідомив, що у парку імені Івана Багряного, що на Шулявці, з’явився дощовий садок площею 52 квадратні метри.

Комунальники підкреслили, що його головна задача збирати дощову воду і затримувати її в ґрунті. Для цього там висадили спеціальні витривалі рослини, які не боються ні сильної вологи після злив, ні посухи. Це допомагає місту розвантажити стоки і водночас прикрашає зелену зону.

Дощовий садок — це невелике заглиблення в ґрунті, яке найкраще робити в місцях, де найчастіше збирається вода після дощів, тобто асфальтованих або бетонованих ділянках. Така дренажна система поглинає вологу й поступово виводить її в землю, допомагаючи боротися з підтопленнями. Вперше такі садочки облаштували у Києві шість років тому.

Наприклад, у Львові такий садок облаштували саме в центрі міста на перехресті, де немає зелених зоні і відповідно дощовій воді важко швидко виводитись з вулиць. А зелена зона, така як міський парк, і є своєрідним великим дощовим садом, бо має відкритий ґрунт і швидко поглинає воду після дощу.

На фото з парку імені Івана Багряного видно, що перш за все садок знаходиться на газоні, який і так вбирає воду, далі його відділено від бетонної доріжки. Хоча самі комунальники написали, що там є отвір через який вона може потрапити в дренажну систему, який також є на фото.

Більшу частину року дощовий садок працює як звичайна клумба, а свою основну функцію виконує в період інтенсивних опадів: поглинає, затримує та фільтрує до 90% води, що потрапляє на поверхню, сповільнюючи стік і знижуючи навантаження на зливову каналізацію, а отже і ризик підтоплень. Вода природно очищується через ґрунт і коріння, а в посуху ця ж накопичена волога живить рослини, тож садок водночас працює як інструмент адаптації до спеки і як притулок для запилювачів. Зібрану воду можна не тільки віддавати ґрунту, а й накопичувати в резервуарах для поливу газонів чи технічних потреб. Рішення дешеве в утриманні: більшість рослин потребує лише сезонного зрізання, а бюджет садка площею 15 кв. м у Львові склав близько 30 тис. грн без вартості робіт (дані 2022 року).

Базовий принцип — розміщувати садки там, де вода вже збирається сама: локації, що найбільше страждають від підтоплень, низини, місця постійних калюж після дощу, точки збору стоку з дахів і тротуарів. Львівський садок 2021 року облаштували просто поруч із великою калюжею, замінивши довколишній асфальт водопроникним покриттям; перший громадський садок у Львові 2020 року прив’язали до системи відведення води з даху сусіднього будинку. Технічне обмеження: садок на ґрунті слід відсувати щонайменше на 30–50 см від фундаменту, оптимально на 3 м; під самі стіни ставлять контейнерні варіанти. Дощові садки та канави логічно замінюють бетонні дренажні лотки вздовж парковок, пішохідних і велодоріжок, а також працюють як заглиблені частини площ і майданів.

Практика набирає масштабу: перші садки з’явилися у Києві в травні 2024 в Подільському, Солом’янському та Оболонському районах, до жовтня 2024 їх стало дев’ять, у серпні 2025 «Київзеленбуд» визнав експеримент вдалим і анонсував ще чотири локації (сквер Чубинського, Пуща-Водиця, Контрактова площа, Володимирська гірка), а останній відкрили в червні 2026 у Дарницькому районі.