17 серпня в Києві розпочалося голосування за проєкти Громадського бюджету, яке триватиме до 15 вересня. Кошторис цьогорічного Громадського бюджету становить 170 мільйонів гривень. Це найбільша сума за всі п’ять років його існування. Аби взяти участь в голосуванні потрібно зареєструватися на сайті та обрати проєкти. Кожен киянин може проголосувати максимум за п’ять проєктів.
«Хмарочос» вибрав 12 проєктів, які можуть зробити інфраструктуру безпечнішою і зручнішою, а місто – більш придатним для життя.
Наземний перехід на Арсенальній
Регульований наземний перехід через вулицю Грушевського суттєво спростить перетин дороги поблизу Арсенальної площі. Наразі, щоб перейти на інший бік вулиці біля метро «Арсенальна», потрібно спуститися у довгий і заплутаний підземний перехід. Він переповнений ятками, які пропонують все – від шаурми і кави до одягу та взуття. Людина, яка вперше в цьому місці, може легко може заплутатися і вийти не в той бік. Такий підземний перехід недоступний для маломобільних громадян. А до найближчого наземного переходу потрібно йти 400 метрів.
Як пояснюють автори проєкту, за наявності наземного переходу, «вийшовши з метро Арсенальна буде зручно перейти перехрестя і попрямувати вздовж вулиці чи зайти до маркету їжі та поповнити сили для подальшої подорожі».
Оскільки на перехресті біля «Арсенальної» для автомобілів вже працює світлофорне регулювання, то зробити цей простір відкритим не тільки для автомобілів, але й для пішоходів, буде нескладно. На реалізацію проєкту планують витратити 498 тисяч гривень.
Автори проєкту наголошують, що це рішення «наближає нас до Європи та її стандартів». І справді, в більшості міст європейських країн підземних переходів немає. А в тих країнах, де вони залишилися, їх обов’язково дублюють наземними або закривають.
Наземні пішохідні переходи на Лук’янівці
Автори проєкту пропонують організувати наземні регульовані пішохідні переходи з пониженнями бордюрів і тактильною навігацією на перехресті вулиць Січових Стрільців та Іллєнка, а також Глибочицької і Коперніка, біля кінотеатру «Київська Русь» та скверу ім. П. Болбочана. Це дозволить зробити цю зону доступною для всіх пішоходів, включаючи маломобільні групи населення.
Через відсутність легальної можливості переходити дорогу по поверхні, на цьому перехресті пішоходи постійно порушують ПДР, перебігаючи дорогу перед трамваєм та автівками. Тож наземні переходи «узаконять» вже наявні маршрути пішоходів і зроблять рух перехрестями суттєво безпечнішим. Наземні переходи на Лук’янівці обійдуться місту 958 з половиною тисяч гривень.
Прикладом вдалих аналогічних рішень автори вказують наземний перехід через вул. Велику Васильківську біля метро «Олімпійська», перехід через вул. Хрещатик біля ЦУМу і зебру через вулицю Пушкінську біля метро «Театральна».
Підземні переходи масово почали будувати в Києві в 60-х роках минулого століття. Спочатку вони існували паралельно з наземними, а потім зовсім їх витіснили. Приміром, раніше біля метро «Університет» працював лише наземний перехід. Цікаво, що проєкт громадського бюджету про повернення наземного переходу біля метро «Університет» переміг на Громадському бюджеті минулого року. Але спочатку в КМДА проєкт не хотіли включати до бюджету міста, а згодом проєкт визнала недоцільним Патрульна поліція. На сайті Громадського бюджету пишуть, що проєкт перебуває на реалізації.
Читайте також: Кияни пропонують зберегти наземний перехід, який тимчасово облаштували біля автовокзалу
Людям із травмами, похилого віку, з багажем, велосипедом або дитячим візочком треба докласти чимало зусиль, щоб перейти дорогу спускаючись і піднімаючись сходами. Для людей з інвалідністю підземний перехід – це непереборний і смертельнонебезпечний бар’єр. Облаштування наземних переходів, особливо в центрі міста, зробить Київ значно комфортнішим і доступнішим.
Швейцарська велопарковка на Хрещатику
Один із популярних на Заході способів переосмислення підземного переходу є зміна його функції, наприклад, перетворення переходу на підземну велопарковку. Один із проєктів пропонує у такий спосіб «перепрофілювати» підземку біля ЦУМу.
Підземний перехід на Хрещатику з’явився у 1962 році. Тривалий час містяни користували одночасно наземним і підземним переходами. У двотисячних роках у зв’язку з політикою міської влади, орієнтованою на автомобільний транспорт, наземний перехід закрили. У 2018 році завдяки багатьом ініціативним рухам громади та інвесторів КМДА повернула наземний перехід на період реконструкції підземного. На щастя, міська влада вирішила зберегти наземний перехід, посиливши його острівцем безпеки, та відкрити підземний перехід.
Активісти пропонують облаштувати перехід велобоксами, велопарковками та веломайстернями для сховища та ремонту велосипедів, самокатів та інших засобів мікромобільності. Місту це коштуватиме трохи більше мільйона гривень. Реалізація цього проєкту може стати першим кроком до глобального переосмислення підземних переходів, які надміру концентруються в центрі столиці.
Зручне для всіх перехрестя на Виноградарі
На перехресті вулиць Івашкевича та Вишгородської розташований Інтернату №5, де навчаються діти з порушенням зору. Проте належної інфраструктури поблизу інтернату досі немає. У проєкті пропонують облаштувати на цьому перехресті наземні переходи з урахуванням принципів універсального дизайну.
Саме на цьому сполученні дітей із порушеннями зору вчать орієнтуватися в місті за допомогою білої тростини. Проте перехрестя, як і більшість вулиць Києва, непристосоване для потреб незрячих осіб. Усі найближчі зупинки громадського транспорту та пішохідні переходи тут ніби не передбачають руху маломобільних жителів міста: відсутні тактильні попереджувальні та направляючі смуги, звукове дублювання сигналу світлофора та видима розмітка зебри переходу. Ба більше, делініатори (обмежувальні стовпчики) розміщені у неправильних місцях і створюють додаткову загрозу для травмування осіб з порушеннями зору.
«Адаптація цього перехрестя – це шанс для Києва розпочати переосмислення власної стратегії щодо включення осіб з порушеннями зору в міський простір нарівні з усіма», – заявляють активісти. Після реалізації проєкту простір стане доступним для дітей, людей похилого віку, людей з ускладненим орієнтуванням, людей з інвалідністю та батьків із дитячими візками. Вартість проєкту – 300 тисяч гривень.
Виділені смуги для громадського транспорту
Принципи сталої мобільності передбачають пріоритет пішохода і громадського транспорту в місті. Проте в Києві громадський транспорт усе ще стає заручником автомобільних заторів.
Проєкт пропонує організувати виділені смуги для громадського транспорту (в тому числі фізично) на найбільш проблемних вулицях Києва, як-от Повітрофлотський проспект, вулиця Чорновола тощо. Це збільшить швидкість руху громадського транспорту, зменшенні час в дорозі та в очікуванні громадського транспорту, а отже, зробить громадський транспорт привабливішим.
Фізично виділені смуги обійдуться місту в мільйон 104 тисячі гривень. Цей проєкт може стати початком реалізації декларованих владою принципів сталого розвитку.
Розклад транспорту на зупинках
Тимофій Нагорний пропонує повісити на кінцевих зупинках громадського транспорту друкований розклад руху маршрутів у Громадському бюджеті ще минулого року. Цього року проєкт знову змагається за можливість реалізації.
Розклад на зупинках допоможе забезпечити передбачуваність транспорту для всіх груп населення у найпростіший спосіб. Друкований розклад є загальнодоступним і не залежить від підключення до інтернету або GPS. До того ж паперовий розклад дешевий і, за словами ініціатори проєкту, коштує в 36 разів менше за інсталяцію електронних табло на зупинках.
Активісти за два тижні до початку голосування розмістили по Києву футляри із розкладом руху маршрутів на 9 пілотних зупинках, щоб кияни могли оцінити зручність такого рішення. Загальний бюджет проєкту – трохи більше 169 тисяч гривень.
Розклад на зупинках працює вже у Вінниці, Івано-Франківську, Житомирі, Дніпрі, Ужгороді, Кременчуці та Броварах.
Антикишені на пішохідних переходах
Минулого року було за проєктом громадського бюджету в Києві облаштували антикишені на шести перехрестях. Активісти хочуть продовжити розпочату роботу, обіцяючи зробити конструкції ще більш функціональними.
Антикишеня – інфраструктурне рішення, яке робить пішохода більш видимим на дорозі, адже його не закривають припарковані автомобілі. Фактично це розширена ділянка тротуару, що унеможливлює стоянку в зоні перехрестя і на переході та скорочує час перебування пішоходів на зебрі.
Цього року автори проєкту хочуть реалізувати антикишені в новий спосіб, облаштувавши їх велопарковками. Такі антикишені, крім функції безпеки, роблять свій внесок у вирішення інфраструктурних проблем міста. Крім того, проєкт вирішує проблеми дощових потоків вздовж тротуарів. Він є ефективним для всіх учасників дорожнього руху, оскільки створює візуальний контакт між пішоходами та водіями. Вартість робіт становить трохи менше 499 тисяч гривень.
Веломаршрут «Лісова пісня»
Інший проєкт Громадського бюджету пропонує облаштувати маркований велосипедний маршрут довжиною 25 кілометрів у Биківнянському лісі. Бюджет проєкту всього 189 тисяч гривень.
Наразі в Києві обмежена кількість окреслених веломаршрутів зі зрозумілою навігацією для повсякденних тренувань, катання, активного відпочинку і дослідження лісу. А комплексних велосипедних маршрутів для масового спорту та активного відпочинку у Деснянському районі взагалі немає.
Крім продуманої велодоріжки, автори проєкту хочуть облаштувати в лісі інформаційні щити з можливістю отримання треку для велосипедистів. Це спонукатиме містян більше використовувати зелені зон для відпочинку та заняття спортом. Облагороджений лісовий маршрут створить жителям району відчуття безпеки під час велопрогулянок.
Віталізація набережної Дніпра
в Дарницькому районі
Прогулянка набережною – найпростіший спосіб відпочити в місті. Проте наразі проводити час на набережній Дніпра між парками Прибережний на Позняках та Вербовий гай на Березняках можливе лише вдень, оскільки ввечері ділянка неосвітлена.
Один із проєктів пропонує долучити Київ до світової тенденції відновлення річок та створення рекреаційних маршрутів. На набережній у Дарницькому районі пропонують встановити ліхтарі з сонячними батареями та автономними акумуляторами. Це зробить набережну безпечнішою і загалом для прогулянок у вечірній час. Вартість усіх робіт становить 108 тисяч гривень.
У районі Позняків бракує рекреаційних зон. Освітлення набережної може зробити її привабливою для прогулянок, а використання відновлювальних джерел стане гарним прецедентом екологічного підходу для міста.
Благоустрій рекреаційної зони
між озерами Мартишів та Небреж
Ще однією відвідуваною, але не облагородженою рекреаційною зоною в Дарницькому районі ж вузенька смуга берегу між и озерами Небреж та Мартишів. Це популярний вхід в екопарк «Осокорки», який зовсім некомфортний у темну пору доби.
Тому там пропонують зробити автономне освітлення LED-ліхтарями на сонячних батареях від вулиці С.Русової та між озерами. Крім того, в рекреаційній зоні планують встановити лави і дитячі майданчики. Загальна вартість робіт – один мільйон 305 тисяч гривень.
Дубова алея на березі Либеді
Узимку 2017-2018 років невідомі за одну ніч знищили зелені насадження вздовж лівого берега річки Либідь. Вік окремих екземплярів сягав близько століття. Як наслідок, сьогодні територія площею близько півтора гектари виглядає як пустир.
У проєкті Громадського бюджету пропонують відновити знищені зелені насадження, висадивши дубову алею з 21 дерева. Дуб обрали як одне з найстійкіших дерев, яке в подальшому потребуватиме мінімального догляду. Дерева планують висаджувати крупномірами (4-5 метри) у завчасно підготовлені ґрунтові лунки. Крім того, пропонують облаштувати пішохідну доріжку з екологічно безпечної дерев’яної щепи. Все разом коштуватиме трохи більше 388 тисяч гривень.
Комплексна пам’ятка природи місцевого значення (КППМЗ) «Природне русло річки Либідь» – єдина ділянка річки Либідь, що зберегла свій природній вигляд. Дубова алея зробить ділянку привабливою рекреаційною зоною, нестачу яких відчувають мешканці міста.
Дослідження забруднення повітря
у Дарницькому районі Києва
внаслідок антропогенного впливу
У Дарницькому районі найвищі у Києві показники забруднення повітря, водних об’єктів і ґрунтів. Мешканці району неодноразово протестували через забруднення повітря. А наприкінці вересня 2019 року навіть погрожували перекрити проспект Бажана через погану якість повітря на лівому березі. Місцеві жителі називали головним джерелом забруднення сміттєспалюючий завод «Енергія».
Міська влада пообіцяла модернізувати системи очищення викидів димових газів та розробити систему моніторингу якості атмосферного повітря. Втім, рівень впливу цього та інших підприємств на стан повітря у Дарницькому районі та у місті Києві загалом залишається невивченим.
У цьому проєкті пропонують дослідити антропогенний вплив забруднювачів на середовище Дарницького району на базі оцінки проб повітря з подальшим моделюванням та інвентаризацією викидів. Це обійдеться місту в один мільйон 176 тисяч гривень.
Дослідження має допомогти розв’язати конфлікт між владою і громадою міста, пов’язаний із контролем негативного впливу виробничої діяльності заводу на довкілля. Містяни отримають достовірну інформацію про стан забруднення в місті, а влада, засновуючись на цих даних, матиме змогу розробити якісні управлінські рішення.
Читайте також: Острівці безпеки, велопарковки, скейтпарк: як виглядають вже реалізовані проекти Громадського бюджету?
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23483 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті