Мій будинок зруйнувала війна: як українці відбудовують свої помешкання і коли допоможе держава?

З початку війни Росії проти України щонайменше п’ятнадцять тисяч багатоповерхівок та сто п’ятнадцять тисяч приватних будинків були пошкоджені або зруйновані. За оцінками експертів проєкту «Росія заплатить» загальна сума збитків, завданих інфраструктурі України, перевищує 114 мільярдів доларів.

Про проблеми відбудови українських міст експерти з житлової політики почали говорити з самого початку війни, закликаючи вже зараз розробляти плани та вивчати міжнародний досвід. За попередніми підрахунками голови уряду в довгостроковій перспективі відновлення України коштуватиме щонайменше 600 мільярдів доларів.

Влада ледь не щодня обіцяє українцям відбудувати міста кращими – за новими стандартами, з достатньою кількістю соціальної інфраструктури та зелених зон. Стратегії і плани звучать обнадійливо. Але чи працює це на практиці?

Читайте також: Відбудова України – шанс на справедливу житлову політику. Якою вона має бути?

Як мешканці Київщини поверталися до зруйнованих домівок

Будинок сім’ї Євгенія та Ольги в Ірпені повністю зруйновано за час окупації Київщини. За рік до війни родина зробила капітальний ремонт помешкання, добудувала другий поверх і поміняла меблі. На щастя, на момент вибуху всі члени родини встигли евакуюватися. «Будинок загорівся від потрапляння кількох мін або снарядів. Якби хтось із нас перебував всередині, навряд чи залишився б живий», – розповідають мешканці Ірпеня.

29 березня сім’я дізналася, що дім зруйновано. На початку квітня власники повідомили державі через «Дію» про зруйноване майно. Через місяць до будинку приїхала поліція і зафіксувала руйнування. А 22 травня деякі члени сімейства повернулися в Ірпінь – розбирати завали та самотужки готуватися до зими.

«З усього великого будинку в нас по суті залишився гараж дідуся. Державні служби класифікували нашому будинку перший рівень пошкодження: приміщення непридатне для життя», – пояснюють мешканці Ірпеня.

Розуміючи, що компенсації від держави чекати досить довго, родина почала відновлювати житло власними силами. Під час робіт ночували неподалік у друзів, воду брали з колодязя, а їжу готували на плиті, яку вдалося підключити до відновленого на вулиці постачання.

«Ми вирішили відбудувати хоча б щось, а тому спершу взялися за найменшу за площею літню кухню. Будинок тим часом плануємо накрити плівкою. Інакше стіни зовсім розмокнуть за зиму», – пояснюють постраждалі.

Гроші, щоб накрити будинок до зими, збирають і мешканці багатоквартирного будинку в Ірпені на вулиці Університетській. На підготовку помешкання до зимівлі вони потребують близько семиста тисяч гривень, з яких тридцять тисяч – треба витратити на незалежну експертизу, а ще п’ятдесят – на проєкт відбудови з кошторисом. Тільки після таких оцінок та калькуляція має сенс починати навіть найпростіші ремонтні роботи.

«Депутати міської ради допомогли нам зі знаряддям для тимчасового накриття від дощів. Так ми отримали брезент, який не дає дощу остаточно знищити і без того непридатне для життя помешкання, – пояснює Олександр, що мешкає в будинку. – Водночас усі компенсаційні механізми для нас майоріють десь далеко у майбутньому».

Депутати також порадили ірпінчанам об’єднатися в ОСББ, адже так значно простіше отримати гроші від міжнародних фондів. «Жодна серйозна організація не буде працювати з фізичною особою чи скидати гроші на картку. Ми обов’язково шукатимемо кошти десь за кордоном, бо українських ресурсів на відновлення не вистачить», – пояснює Олександр. Перед тим, як збирати гроші на експертизу та дах, Олександр із сусідами самотужки почали розбирати завали. Втім, досить швидко ірпінці зрозуміли, що власними силами їм не впоратися. На щастя, допомога прийшла від волонтерів із Добробату.

Як розгрібання завалів стало новим видом корпоративу

Ідея створити волонтерський рух, що допомагає розбирати завали та відбудовувати Київщину, з’явилася у Віктора Андрусіва та Ростислава Смірнова одразу після звільнення Київщини. «Масштаби руйнувань вражали. Сили ДСНС і комунальників на їхньому фоні видавалися малочисельними. Водночас багато руйнувань не були тотальними, чимало об’єктів можна було відновити незначним ремонтом дахів, вікон і стін», – пояснюють в організації.

Так з’явилася ідея сформувати добровольчий будівельний батальйон, осередки якого наразі розташовані в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. З початку квітня волонтери здійснили близько 300 виїздів. Понад сім тисяч добровольців своїми руками вклалися у відбудову України.

Щовихідних на толоки в Київській області, зокрема в Ірпінь, Бучу, Гостомель та навколишні села, їздять також представники громадської організації «Сміливі відновлювати». «На даний момент ми опрацювали понад п’ятдесят заявок. Більше сотні наразі в черзі», – пояснює Віталій Селик, один із засновників волонтерського руху.

Охочих допомогти забезпечують усім необхідним знаряддям, а також обідом. За словами ініціаторів проєкту, з деякими об’єктами доводиться мати справу кілька вихідних. А в кількох багатоповерхівках, зокрема в «Ірпінських Липках», волонтери прибирали сміття кілька вікендів підряд.

Вихідні на відбудові стали настільки популярними, що вдалося навіть запустити корпоративні тури на розбирання завалів. «Багатьом компаніям незручно організовувати корпоратив під час війни. Натомість фізична робота може стати гідною альтернативою тімбілдінгу для команди», – зазначає Віталій Селик. Волонтери також запустили сайт Підмога, де кожен охочий може попросити про допомогу в розборі завалів. Після звільнення Харківщини команди волонтерів «Сміливі відновлювати» вирушили на допомогу до вщент зруйнованих Балаклії та Ізюма.

Читайте також: На Чернігівщині волонтери влаштували рейв-толоку в зруйнованій окупантами будівлі

Як відбудовують Київ

Ситуація з відбудовою зруйнованих російськими ракетами багатоповерхівок столиці дещо оптимістичніша. Спочатку мешканці багатоквартирного будинку на Лобановського, 6А, який частково був зруйнований потраплянням ракети 26 лютого, вирішили відновлювати його власними силами. «Один із мешканців нашого дому – будівельник. Він розшукав свого колегу, який споруджував нашу багатоповерхівку. Останній нам підказав, як укріпити конструкції, щоб дім далі не руйнувався. За попередніми підрахунками це коштувало 600-700 тисяч гривень. Мешканці оголосили збір», – пояснює Олена, що проживає на Лобановського 6а.

Для збору фінансової допомоги мешканці створили спеціальний фонд. Також вони найняли компанію, яка допомогла розібрати завали. Робити це самотужки у 26-поверховому будинку було вкрай небезпечно. Райдержадміністрація Солом’янського району зі свого боку надала машини для вивезення будівельного сміття.

«Ми багато працювали над розголосом і дзвонили в усі можливі дзвони, – пояснює Олена. – Зрештою, у травні про нас згадала міська влада, яка виділила 57 мільйонів гривень на ремонт нашого будинку. Реконструкція вже почалася і досі триває. Важливо закінчити її до початку морозів, щоб запустити систему опалення. Інакше будинок просто вийде з ладу і стане надовго непридатним для життя».

Натомість зібрані 700 тисяч гривень громада планує розподілити на ремонти нових відбудованих квартир. Адже місто обіцяє відбудувати лише голі стіни. Всі втрачені меблі доведеться купувати власним коштом.

До початку опалювального сезону в Києві обіцяють відновити одинадцять житлових будинків, зруйнованих російськими обстрілами. Загалом у столиці пошкоджено понад 640 інфраструктурних об’єктів та житлових будинків. 360 із них відновлюватимуть у першу чергу. На це столиця передбачила з резервного фонду міського бюджету майже 600 мільйонів гривень. Ще 200 мільйонів виділив уряд.

Здається, навіть у відновленні Києву пощастило більше, ніж його околицям, які власне прийняли на себе російський удар. Адже у Ірпені досі можуть допомогти жителям лише будівельними матеріалами – решта витрат і клопотів падають на плечі власників будинків.

Що пропонує уряд та парламент

Фіксація збитків і затвердження механізмів оцінки пошкодженого майна стали першими кроками українського уряду з початком війни. Двадцять тисяч заяв зареєстрували лише за першу добу роботи електронного сервісу «Дія» для фіксації збитків. Цей список поповнюється з кожним новим відвойованим містом чи селищем. За оцінками експертів для фінансування програми знадобляться десятки мільярдів доларів.

Законопроєкт, що передбачає забезпечення житлом українців, які втратили домівки внаслідок російського вторгнення, чекає свого затвердження у другому читанні та підпису Президента. Законопроєкт передбачає надання постраждалим від війни нового помешкання з рівноцінною площею, типом (квартира, приватний будинок тощо) і функцією. На думку авторів, це убезпечить власників від інфляції та росту цін на будівництво. Держава пропонуватиме компенсацію як у новобудовах, так і на вторинному ринку житла.

Закон не буде обмежувати чи прив’язувати до певного місця, громадяни зможуть самі обрати місто для проживання. Втім, бажане житло має бути у населеному пункті аналогічного розміру, як і той, де розташовувалося втрачене помешкання. Адже вартість нерухомості значно відрізняється у великих та малих містах. Переїхати в дорожче житло можна, самостійно доплативши різницю. Крім того, загальна площа наданого житла не повинна перевищувати 150 квадратних метрів.

«Так, йдеться про значні кошти на відбудову. Але зважаючи хоча б на те, що ми розраховуємо на допомогу від великих міжнародних донорів, очевидно, що усі практики мають бути прозорими та зрозумілими. Інакше коштів просто не буде», – пояснила «Хмарочосові» народна депутатка Олена Шуляк.

Депутатка наполягає, що головний фокус документу – захистити право громадян України на власне житло. Водночас ініціаторка закону визнає, що наразі повноцінно запустився лише процес обліку житла, яке треба буде компенсувати. Для зимівлі людям, чиї оселі постраждали від війни, все ще пропонують тимчасове модульне житло, облаштовані для життя санаторії, гуртожитки держустанов тощо.

Паралельно Національна рада з відновлення України підготувала план відбудови держави до 2032 року. Одна з його частин присвячена містобудуванню і модернізації міст та координується Міністерством розвитку громад і територій.

Саме до кінця 2032 року Україна планує відбудувати всі зруйновані внаслідок війни будівлі. Вже 10% обіцяють відновити до кінця 2022 року, 50% – до кінця 2025. За три роки планується запровадити механізм компенсацій, обстежити 100% пошкодженого житла і визначити, що підлягає відновленню, а що компенсації, і яким чином вона буде надаватися. Серед варіантів компенсації: відновлення, будівництва нового житла, купівля нових квартир і будинків. Про грошову компенсацію у плані не йдеться.

Нестачу фінансування аналітики Cedos вважають ключовою проблемою всього плану. Адже виплата репарацій може зайняти багато років. Натомість знайти гроші навіть для найпростіших ремонтів у 2022 році, як ми бачимо на практиці, є великою проблемою.

На думку експертів, існує великий ризик того, що тимчасові рішення стануть довготривалими, а люди, які поселилися в школах школах, спортзалах або модульних містечках, не отримають кращих варіантів постійного житла. Подібний сценарій уже мав місце із модульними містечками, зведеними у кількох містах після 2014 року.

Читайте також: Що робити з житлом для українців після війни?

Як прискорити відбудову для свого помешкання

Шукати волонтерські організації

Розібрати завали навіть невеликого приватного часто не під силу власникам помешкань. По-перше, вони можуть не мати необхідного інструменту та спорядження, а також мати проблеми з вивезенням будівельного сміття. Крім того, така робота може видатися емоційно важкою. Тому варто не боятися подавати заявки до волонтерських організацій. Для тих, чиї домівки залишилися цілі, це спосіб стати корисним і відчути власну причетність до того, що відбувається з країною. Спільні зусилля зазвичай легше вирішують проблему.

Оформлювати ОСББ для багатоквартирних будинків

Попри обіцянки відбудувати все краще, ніж було, Україна матиме серйозні фінансові труднощі в відновленні інфраструктури та помешкання. ОСББ допоможе отримати автономію у прийнятті рішень, а також дозволить подаватися на допомогу до міжнародних фондів та організацій. За словами тих, хто вже стикнувся з викликами відбудови, з ОСББ вирішувати бюрократичні проблеми значно легше.

Розповідати про свої проблеми і тиснути на владу

Масштаби руйнувань України збільшуються з кожним наступним днем війни. Водночас розповідь про вашу проблему на всіх можливих платформах і тиск на місцеві органи самоврядування допоможуть знайти партнера у її вирішенні. Саме так діяли мешканці будинку на Лобановського, які, зрештою, отримали капітальну реконструкцію своєї багатоповерхівки. Тож варто об’єднуватися, давати про себе знати і нагадувати владі про гучні обіцянки.

Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.