Наступного року виповнюється десять років, як Віталій Кличко займає пост столичного міського голови. За цей час у Києві не вирішено більшість «болючих питань»: не відкрито нових станцій метро, не введено в експлуатацію жодного магістрального моста (включаючи  Подольсько-Воскресенський довгобуд, робота над яким розпочалась ще при попередниках Кличка), не оптимізований транспорт тощо. Замість цього втілено кілька гучних й неоднозначних проєктів з WOW-ефектом: «скляний міст», парк «Наталка» чи пергола на Трухановому острові. Наразі, місто продовжує потопати в заторах та конфліктах навколо хаотичної забудови.

Попри все, за це десятиріччя на місцевій політичній арені не з’явилося системного гравця, який в очах киян здатний конкурувати з поточним мером. Проте, наміри йти на столичні вибори-2025 має Максим Бахматов – засновник та лідер ГО «Офіс Трансформації», яке у своїх розслідуваннях наполегливо викриває корупційні схеми місцевої влади.

Бахматов – колишній шоумен та очільник ІТ-проєктів, має в активі досвід керівництва Unit.City та київським ВДНХ. Він також обіймав посаду радника мера Віталія Кличка (2019-2020 рр). 

«Хмарочос» поспілкувався з Максимом Бахматовим про роботу «Офісу Трансформації», корупцію у столичній владі, нагальні проблеми Києва, проєкт «Велике Транспортне коло», а також плани на наступні вибори очільника  столиці, які він має амбіції виграти.

Про роботу радником Віталія Кличка

Хочу зауважити, що я працював не для мера, а для громади. Я одразу попереджав Віталія Володимировича, що буде прозоро і боляче. Мені було цікаво спостерігати, як змінюватиметься ситуація у місті, коли викриватиметься неефективність. І вона почала змінюватись дуже швидко. З’явилось 4G у метро, е-квиток для громадського транспорту, були зупинені кілька абсолютно неефективних закупок під пандемію Covid-19 і зекономлено 65 млн грн з міського бюджету. Після цього ми отримали інформаційну атаку від людей, яким не дали вкрасти ці мільйони.

Дуже важливою є ефективна співпраця столичної і центральної влади. Бо є «Закон про столицю», який передбачає, що великі інфраструктурні проєкти реалізуються з державного бюджету і кияни не мають за це платити з власної кишені. Зараз цієї співпраці немає. Поки мер грається у політику, а не працює ефективним менеджером, нічого з місця не рухається.

Про суд з Миколою Поворозником

В мене з перших днів був конфлікт з Миколою Поворозником (перший заступник голови КМДА – ред). Тому що я швидко зрозумів, що це «міцний господарник». 

Наразі в нас триває суд за позовом Поворозника про «захист честі і гідності» після публічного оприлюднення розслідування про корупційні махінації його родини. Дуже показово, що позов був поданий через рік після виходу публікації, в останній день позовної давності. Ми готові до тривалого процесу. Будемо викликати свідками його та членів родини, щоб дізнатись як вони заробили такі гроші, маючи досить скромні офіційні прибутки.

Цікаво, що до нас цю інформацію публікували десятки провідних ЗМІ. Але позвався Микола Юрійович тільки до мене. Думаю, це щось особисте. Але ж є і позитив – цим позивом він суб’єктизував «Офіс трансформації», як організацію, яка може вгризтися й розкусити корупційну схему. 

Про наступні вибори мера

Так, я піду на вибори у 2025 році. Для початку потрібно дослідити, що зараз відбувається на політичній арені. Я наразі не бачу партій, які настільки ефективно працюють в Київраді, щоб мати бажання до них доєднатися. Отже потрібна нова партія. 

Зараз ми проводимо юридичну підготовку. Потім ми пройдемось по районах, поспілкуємось з мешканцями, дізнаємось, що їх насправді турбує. Зануримось у болючі питання. Наприклад, проблематика заводу «Радикал» на Лісовій (потенційне джерело масштабної екологічної катастрофи, де 200 тонн ртуті зберігаються просто неба. У січні 2022 заступнику голови КМДА Петру Пантелеєву було вручено підозру із звинуваченням у злочинній бездіяльності у справі «Радикалу» – ред). Там страшна та небезпечна ситуація, яка тягнеться з 1996 року. І такі проблеми є скрізь по Києву. Ми будемо їх «викопувати», будувати стратегію та абсолютно легально отримувати свої 300 тисяч голосів (мінімальна кількість голосів для перемоги на виборах мера Києва – ред).

Я вважаю, що треба прийти в КМДА, всіх перевірити, звільнити 90% співробітників. («Офіс трансформації» проводив викриття столичних чиновників, які мають мільйонні статки, дорогі автомобілі та нерухомість, вартість яких багаторазово перевищує їх офіційні доходи. Наприклад, ТОП-5 найбільш корумпованих чиновників середньої ланки – ред). Перевірити діяльність всіх комунальних підприємств, теж 90% можна сміливо закривати. Зараз з 1600 КП – 1500 невідомо чим займаються і пересічні містяни про них ніколи не чули. Прийшов час вичищати всі «схеми». Особливо це актуально під час повномасштабного вторгнення. Коли на фронті гинуть герої ЗСУ, а пан заступник Голови продовжує працювати як і попередні 20 років.

Про корупційно-кримінальні схеми

Ця «кроляча нора» корупційно-кримінальних депутатських схем настільки глибока і тягнеться стільки років, що дуже заважає ефективному розвитку міста. Наприклад, схеми «Київтеплоенерго», де виявлені корупційні контракти на десятки мільйонів. (Розслідування «Офісу трансформації» викрило систематичне невиконання планових робіт на тепломережах та розкрадання бюджетних коштів через завищені ціни закупівель – ред). А потім «вишенька на торті» – зв’язки з країною-агресором, діючий контракт з впливовим бізнесменом з Чечні. Після цього викриття ми отримали системну інформаційну атаку. На півмільона гривень замовлено «фантасмагоричних» дописів про «Офіс трансформації» та про мене особисто.

По факту – 80% тепломереж в Києві аварійні. Є європейські норми, які забороняють меру робити парки чи інший благоустрій, поки не вирішено питання зношеності мереж. Бо правильно спочатку розібратися з критичною інфраструктурою, а потім вже гратися в забавки. Коли людина серйозно хвора, її потрібно лікувати, а не купляти їй квіти з надією, що лікуватиме її хтось інший. А в нас зараз влада відкупляється «квіточками». 

ГО «Офіс трансформації» було створено 2019 року, під час роботи Максима Бахматова радником Кличка. Ідея полягала у тому, що організація працює постійно, робить ефективні проєкти, займається розслідуванням неефективності чиновників та могла б керувати містами у майбутньому. Подібні організації, за словами Бахматова, успішно працюють у ряді міст (Ліверпуль, Монреаль, Торонто). Зараз він стверджує, що коли він стане мером, «Офіс трансформації» перевірятиме його так само, як і будь-яку іншу владу.

Чим займається офіс трансформації під час війни

Я придумав цю назву в серпні 2019 року і закладав в неї такий сенс – все, що зараз відбувається в країні, має бути трансформовано. Щось знищено, щось створено, щось переосмислено та змінено. Тому з 2019 по 2023 наші завдання не змінилися. Ми як працювали над 30-річною стратегією розвитку міста, так і працюємо. Єдине, розуміємо, що внаслідок війни поточних проблем стане більше.

В січні цього року «Офіс Трансформації» підписав меморандум про співпрацю з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури по стратегії післявоєнного відновлення міст України. 

Про основні «болі» містян

У Києві накопичилось багато проблем. За 10 років не відкрито жодної станції метро, не побудовано нового моста, не зроблено реконструкцію моста Патона. Був капітальний ремонт Південного мосту за 300 млн грн, але робота виявилася неякісна, а гарантія не працює, бо фірма-підрядник збанкрутувала. Шулявський міст і розв’язка не добудовані і вже не будуть. Розроблена транспортна модель розвитку міста з 2015 року реалізована на 17% і вже не актуальна. Нічого не зроблено з Бортницькою станцією аерації. Вже восьмий рік там не можуть провести підготовчі роботи, щоб отримати грант від Японії на 1 млрд. доларів.

Таким чином ми бачимо, що місто невзмозі керувати великими проєктами, бо має дуже високу корупційну складову. І коли корупціонери бачать великі гроші, вони думають як вкрасти, а не як створити. І чекати, що прийде хтось, хто наведе порядок – сенсу немає. Потрібно впроваджувати рішення, які відрізають можливість красти. 

Про досвід автоматизації на ВДНГ

Коли я прийшов керувати ВДНГ – там була проблема хаотичного паркування. Величезний паркінг на 500 машин приносив 100 тис грн на рік. Після перших змін ми почали отримувати в три рази більше. Потім ми встановили паркомат, виключили людський фактор, і парковка почала приносити нам 5 млн. грн на рік – тобто в 50 разів більше. Це стала найбільш прибуткова зона «Київпарксервіса». 

І от я що хочу сказати – я розумію, що боротися з людським фактором і просто сказати «не красти!» ні в кого не вистачить ані харизми, ані організаторських здібностей. А контролювати вручну таку систему неможливо. Тому потрібно все максимально автоматизувати, просто закриваючи можливість вкрасти. 

Про законопроєкт 5655

(Законопроєкт 5655 – частина містобудівної реформи, яка проводиться діючим урядом. Друге читання законопроєкту було проголосовано Верховною Радою в грудні 2022 і зараз чекає рішення Президента. Положення 5655 здійснили чимало галасу серед професійної спільноти. Зокрема, Спілка архітекторів України активно вимагає у Президента ветувати даний законопроєкт. Нещодавні обшуки у НСАУ пов’язують саме з активною критикою архітекторами законопроєкту – ред).

По-перше, я ще не знаю як фінально виглядатиме закон. І ніхто не знає. Там 700 сторінок і безліч правок, які ще будуть розглядатися.

По-друге я зараз попросив експертів вручну проаналізувати дозволи на будівництво, які були видані в Україні. Бо коли ми кажемо, що закон поганий, ми маємо з чимось порівнювати. Зараз я вам, як відповідальний киянин кажу, що більш корупційної та безвідповідальної містобудівної політики немає ніде в світі. Зараз є спроба створити закон, на який є різні погляди: як схвальні, так і критичні. Але будь-яка спроба покращити те, що зараз працює дуже погано – має право на існування.

Критикувати законопроєкт, який ще не має остаточної трактовки, маючи найбільш корупційну історію із забудовою в світі – неефективно. Я чекаю, що президент підпише або ветує цей закон, і після того буду публічно коментувати. Якщо треба – критикувати, якщо треба – підтримувати.

Нам потрібно сучасне законодавство, яке відповідатиме європейським нормам. Поки цього немає – буде продовжуватись повний хаос.

Про рекострукцію хрущівок

По-перше, ця постанови Киівради (в грудні 2022 Київрада затвердила чергову програму реконструкції застарілого житлового фонду – ред) – це «мертвому припарки». Бо прийняти і реалізувати – це дві різні речі в нашій реальності.

По-друге, для цього потрібно вносити зміни в законодавство, яке в існуючому вигляді не дозволяє це робити.

По-третє, важливе питання – за чий рахунок бенкет? В Києві є мільярд проблем, які потребують фінансування – від застарілої інфраструктури до відсутності стратегії розвитку спорту. Квартири в хрущівках – приватна власність. Чому за гроші всіх киян ми повинні покращувати умови людям, які володіють цими квартирами? Я зараз виношу за дужки будинки у аварійному стані, де треба рятувати мешканців. Чи наприклад, після війни з’являться додатково тисячі людей з інвалідністю, які за законом мають право на соціальне житло. Як вирішити, кому допомогати першочергово?

В Німеччині, наприклад, роблять реновацію старих п’ятиповерхівок, але там відсоток житла у приватній власності дуже низький. Ці ревіталізовані будинки здебільшого залишаються державною або комунальною власністю. І громада має можливість розпоряджатися цим житлом.

Я вважаю, якщо вже йти цим шляхом, процес потрібно починати з пілотних проєктів. Один будинок ревіталізувати, інший знести та забудувати ділянку. Потім рахувати і порівнювати: витрати, задоволення людей, навантаження на соціальну інфраструктуру, транспорт, екологію, вплив на сусідні мікрорайони тощо. І приймати рішення, виходячи з результатів.

Про трафік та затори

Київ зараз на третьому місці в світі по заторах. (за даними агенції TomTom, але не всі експерти погоджуються з даним рейтингом – ред).  На першому Москва, на другому Стамбул. Хоча за площею і кількістю населення Київ набагато менший.

Нам треба створювати стимули, щоб люди пересідали з власних автомобілів на публічний транспорт. Є гарне прислів’я – багата не та країна, де всі на машинах, а та, де багаті їздять на метро. Київ розрахований на 300-400 тисяч автомобілів на добу. До повномасштабної війни у місті був мільйон авто на добу. Арифметика дуже проста – або ми усі стоїмо у безкінечних заторах, або ми розвиваємо громадський транспорт і робимо так, щоб пересуватися  в центрі на авто було платно, дорого і боляче.

В Києві від наслідків ДТП гине 90-120 людей на рік. Від наслідків військових дій минулого року в місті загинуло 110 осіб. Тобто кожного року на дорогах столиці ми втрачаємо стільки ж людей, як від війни. Це жахлива ситуація. (Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна перебуває на 104 місці за кількістью смертей у ДТП: 13,7 смертей на 100 тис населення. У Німеччині, Данії та Іспанії цей показник складає близько 4 – ред).

Про дашборд київського трафіку

(Публічний дашборд київського трафіку – інструмент, розроблений «Офісом трансформації», який за спеціальним алгоритмом розраховує добові часові втрати киян внаслідок заторів та конвертує їх у грошовий еквівалент – ред).

Дашборд абсолютно ефективний. Ми побудували математичну модель, на яку ми витратили півроку. Завдяки цьому ми маємо аналітику, скільки ми стоїмо в заторах, скільки грошей пересічному киянину доводиться втрачати зі своєї кишені через нераціональну ситуацію на дорогах. Завдяки цьому інструменту, кожен автомобіліст може побачити де саме зараз затори, скільки часу доведеться витратити і скільки це йому вартуватиме. Але це не панацея, це тільки початок шляху.

Про «Велике транспортне коло»

(Проєкт, розроблений експертами «Офісу Трансформації». Згідно ВТК по всьому місту будується 125 км нових колій, що формують 15 нових маршрутів швидкісного трамваю через усе місто та забезпечуватиме 1,5 млн пасажиропотоку щодня – ред).

«Велике транспортне коло» – це транспортна модель розвитку міста, розрахована на 30 років. Вона економічно обґрунтована та виправдана навіть за діючих цін. І її треба починати впроваджувати вже зараз. Бо в Києві навіть метро ніяк не добудують, а про реконструкцію чи модернізацію взагалі мова не йде. Це дуже дороге задоволення для нас. Ви уявляєте що буде, якщо стане «червона» гілка метро? 

Київ зараз не може собі дозволити проєкти дорожче 5-10 млн. євро за км. Особливо після війни. Ніхто нам 3 млрд доларів на нову гілку метро не дасть, не варто на це сподіватися.

«Велике транспортне коло» за таку ж суму буде перевозити 1,5 млн людей щодня. По виділених лініях, без заторів. При цьому, в процесі будівництва будуть змінювати всі комунікації – водопроводи, колектори, кабелі. Враховані також нове дорожнє покриття, нові транспортні состави. Це буде працювати як в Стамбулі. Бо саме така транспортна система рятує цей багатомільйонний мегаполіс від транспортного колапсу.

Про «Велику агломерацію»

Я вважаю, що Київ не зможе ефективно розвиватися без створення «Великої агломерації». І це не просто найближчі передмістя на кшталт Ірпінь, Буча, Вишневе, Бровари. Це Житомир-Черкаси-Чернігів-Біла Церква. Якщо подивитись на Стамбул, Токіо, Мехіко – там саме така конструкція. Якщо люди з Житомира чи Черкас приїзжають працювати до Києва, дорога у них має займати не дві-три години, а годину на швидкісному «Хюндаї». 

Київ не має втягувати в себе всі ресурси. Виробництва та робочі місця треба розподіляти по областях агломерації, щоб не створювати надмірних навантажень на транспорт та інфраструктуру столиці, знизити ажіотажні ціни на житло та зробити більш рівномірний рівень життя.

Тоді ми отримаємо розвинений системний регіон на 7-10 млн людей. З аеропортами, транспортними вузлами, інфраструктурою, підприємствами. Це також правильно з точки зору оборони, якщо вся агломерація матиме єдину стратегію захисту та протидії ворогу. Додатково це сприятиме інвестуванню від західних партнерів, бо їм зрозуміла така модель агломерації.

Це можливо реалізувати за 10-15 років при умові взаємодії з центральною владою. Але в першу чергу для цього потрібні воля, бажання, прозорість і правильний менеджмент.