Незаконні забудови: десять київських «гарячих точок»-2019

https://www.facebook.com/chesno.kyiv/

Громадський рух ЧЕСНО зібрав ТОП-10 «гарячих точок», де київська громадськість протестувала проти незаконної забудови. В основному історія цих протистоянь ще не завершена.

Втім, із двома девелоперами Київрада не подовжила договори оренди, а із забудовниками зелених зон на Осокорках та Гірки Крістера – розірвала.

Будинок біля Софії Київської

Упродовж 11 років кияни борються з будівництвом в буферній зоні Софії Київської. Якщо незаконне будівництво ЖК «Фреско Софія» продовжать, то Софії Київській загрожує вилучення зі списку світової спадщини ЮНЕСКО. Висотність цього житлового комплексу на п’ять поверхів перевищує дозволену для будинків в історичному ареалі Києва.

Фото: громадський рух ЧЕСНО

Крім того, вже почали руйнуватися сусідні будівлі, що мають статус пам’ятки архітектури. Міська влада зобов’язала забудовника демонтувати зайві поверхи, але він не поспішає це виконувати.

Музей на Поштовій

У грудні 2019 року суд скасував містобудівні умови, надані ТОВ «Хенсфорд-Україна» для забудови Поштової площі. Два департаменти КМДА захищали в суді інтереси забудовника, а не громадськості, яка виступила проти зведення ТРЦ під Поштовою площею.

Під час археологічних досліджень там виявили артефакти часів Київської Русі. У травні 2019 уряд оголосив місце розкопок на Поштовій пам’яткою археології та історії національного значення. Кияни наполягають на необхідності створення там музею.

Фото: facebook.com/MuseumOnThePostalSquare

Наразі Музей на Поштовій перебуває в аварійному стані, без електрики та ефективного дренажу. Музей функціонує лише завдяки активістам, які проводять екскурсії для всіх охочих. Про аварійний стан площі свідчать і деформації підпірної стінки під землею та тріщини й провалини на поверхні.

Забудова Протасового Яру

Місто оскаржує й оскаржуватиме всі судові рішення, винесені на користь компанії «Дайтона Груп», яка прагне збудувати у Протасовому Яру три багатоповерхові башти ЖК Tourbillon. ТОВ «Дайтона Груп» пов’язане з Геннадієм Корбаном, колишнім заступником очільника Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського.

Фото: Громадський рух ЧЕСНО

Місцеві мешканці намагаються завадити будівництву, через яке на місці зеленої зони мають з’явитися три висотки. Голова громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Роман Ратушний заявив, що йому неодноразово погрожували фізичною розправою. Зокрема, за словами активіста, погрози лунали особисто від Корбана (хоча останній це спростовував), та, як зтверджує активіст, від Андрія Смирнова — нинішнього заступника голови Офісу президента, адвоката і депутата Дніпропетровської облради.

Заяву на ім’я генерального прокурора Ратушний написав ще 7 жовтня 2019 року, але кримінальне провадження за фактом погроз досі не відкрили.

Із цим питанням рух ЧЕСНО звернувся до Володимира Зеленського. Президент пообіцяв розібратись у ситуації. Наприкінці жовтня Рух ЧЕСНО написав відповідний запит. Але станом на грудень 2019 року відповіді від прес-секретарки президента так і не надійшло.

Зараз забудовник оскаржує в суді зупинку будівництва за приписом ДАБІ. Водночас він активно продає квартири у майбутньому ЖК.

На початку грудня 2019 року радник мера Києва Максим Бахматов заявив, що в КМДА планують створити аналог нью-йоркського Центрального парку, що допоможе вберегти Протасів Яр від забудови.

Забудова Кловського схилу

Перший проєкт забудови

14 листопада депутати Київради не подовжили договір оренди з ТОВ «Будінформ», яке має намір побудувати на Кловському схилі висотку.

Там планували звести 35-поверхівку з підземним паркінгом на чотири поверхи, впритул до Олександрівської лікарні та житлових будинків. Будівельна техніка їздила через територію лікарні – пам’ятки архітектури місцевого значення. Активісти зупиняли транспорт, викликали поліцію та протистояли молодикам спортивної статури, що охороняли будівництво.

Будинок XIX століття на Хорива

Фото: громадський рух ЧЕСНО

Подільська РДА ще у 2007 році визнала історичну будівлю XIX століття на вул. Хорива аварійною. Чиновники шукали інвесторів для подальшої її реконструкції.

Десять років тому будинки погодилася реконструювати фірма ПП «Конвалія-нерухомість». Забудовник стверджував, що вони перебувають у надто поганому стані, тож їх потрібно знести і збудувати на цьому місці офісно-торговельний комплекс.

При цьому ще п’ять років тому один з будинків, що на Хорива, 2 набув статусу пам’ятки архітектури місцевого значення.  Але нещодавно, попри охоронний статус, його почали руйнувати. З цього приводу киянин Дмитро Перов звернувся до поліції, де за цим фактом відкрили кримінальне провадження. Невдовзі на активіста напали біля власного будинку.

Постійна комісія Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики на чолі з Олександром Бродським («Єдність») у жовтні 2019 року дозволила забудовнику взяти зазначену ділянку землі в оренду й розпочати «реконструкцію». Але судова справа триває: активісти вимагають збереження будівель зі статусом пам’яток архітектури, а забудовник домагається скасування цього статусу.

Екопарк «Осокорки»

Верховний Суд дозволив ТОВ «Контактбудсервіс» зведення електричної підстанції у прибережній зоні озера Небреж, відхиливши позов громадської організації «Екопарк Осокорки» до Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Забудовники парканом перегородили підхід до озера і завезли на територію будівельну техніку. Коли місцевий мешканець Ілля Станіславський фотографував будівництво, його побили охоронці. Наприкінці 2018 року Київрада підтримала рішення розірвати договір оренди із девелопером.

На ділянці площею понад 90 гектарів між Осокорками і Позняками планують збудувати ЖК «Патріотика на Озерах». Місцеві мешканці вимагають створити тут ландшафтний екопарк «Осокорки». На озерах Небреж, Тягле і Мартишів живуть чаплі, лелеки, дикі качки та багато інших птахів, зокрема, й занесених до Червоної книги.

Крістерова Гірка

Фото: Дмитро Савченко‎ / Гірка Крістера / Фейсбук

Депутати Київради розірвали договір оренди земельної ділянки із забудовником ТОВ «Будінвест КМ», зупинивши забудову парку «Крістерова гірка» у Подільському районі.

Місцеві мешканці п’ять разів перекривали дорогу поблизу парку, протестуючи проти забудови, а також написали петицію про заборону вирубування дерев у парку «Крістерова Гірка», яку розглянули ще у квітні 2018 року.

Мешканці скаржилися, що забудовник звів паркан навколо значної частини парку, вирубав там дерева та знищив дитячий майданчик. Після розірвання договору оренди паркан демонтували.

Оболонь: висотки замість басейну

Фото: громадський рух ЧЕСНО

Мешканці Оболоні протестують проти будівництва трьох багатоповерхівок на місці спорткомплексу «Акваріум».

Рішенням Київради від 7 квітня 1980 року земельну ділянку площею 1,2 га, на якій зараз міститься басейн, виділили Республіканському товариству рятування на водах для спорудження тут школи з плавання. У 1989 році товариство збудувало водноспортивний комплекс, де, зокрема, тренували професійних водних рятувальників. У 1998 рокці споруда, що належала громаді Києва, опинилась у колективній власності ТОВ «Інтерспорт».

У новому Детальному плані території передбачене будівництво висоток замість басейну. Через це місцева громада постійно протестує, зокрема, й під час презентації Генерального плану міста Києва.

Приватний Труханів острів

У червні Київрада планувала передати земельну ділянку на острові Труханів приватній фірмі. ТОВ «Світ природи» (засновник –  нардеп ВРУ IV скликання від СДПУ(о) Олег Немировський) просило в Київради більш ніж пів гектара території заповідника «для рекреаційних цілей».

На цій ділянці – будівля, гаражні бокси і барбекю-зона, які належать заявникові на підставі рішення Господарського суду м. Києва. Орієнтовна площа під забудовою – близько 20%. У 2012 році депутат від «Партії регіонів» Дмитро Шенцев розмістив там громадську приймальню.

Київрада обіцяла перевірити законність будівель у рекреаційній зоні, але, оскільки Київрада не засідала майже пів року, це питання так і не розглянули.

Укріплення під забудову озера Глинка

Фото: громадський рух ЧЕСНО

Київрада вже виділила майже 30 млн грн на укріплення берегів озера Глинка. Але це лише початок, адже на ці роботи заплановано витратити ще 111 млн грн.

При цьому деякі депутати міськради стверджують, що про укріплення не йшлося з самого початку, натомість за бюджетні гроші здійснили благоустрій території, аби полегшити продаж квартир.

Крім того, роботи можуть пошкодити тепломагістралі, які опалюють одразу три райони Києва: Шевченківський, Голосіївський та Печерський, а на сусідніх старих будинках внаслідок будівництва вже з’явилися тріщини.

Читайте також: Більше метро і житла: яким буде майбутнє Києва? Розповідають автори нового генплану