Упродовж останніх кількох років архітектурний вигляд Києва змінюється досить швидко, подекуди навіть агресивно. З обличчя міста поступово зникають унікальні зразки забудови кінця XIX-початку XX століття, як-от маєток Уткіна, а міський голова включається в процес, лише коли будинок вже стоїть в руїнах. Та й загалом намагання місцевої громади відстояти своє право на місто далеко не завжди знаходять реальну, а не декларативну підтримку міської влади.
У цій статті ми показуємо, як міський голова Віталій Кличко використовує свій потужний медійний та PR-ресурс для захисту сумнівних забудов під час міських конфліктів через меморандуми, публічні заяви та ігнорування вимог активних киян і місцевих жителів.
ЖК «Ярославів Град» замість Сінного ринку
«Жити поруч з історією» пропонує киянам ЖК «Ярославів Град» на Бульварно-Кудрявській. На центральному фасаді комплексу видніються портрети видатних українців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Михайла Грушевського, а з вікон нових квартир обіцяють красиві види на старе місто.
Проте минуле цього ЖК не обмежується видами на прибуткові будинки початку XX століття. Річ у тому, що на місці новозбудованого ЖК з 1958 року розташовувався Центральний критий ринок, який кияни називали Сінним. Після облаштування площі Перемоги й будівлі цирку на місці Євбазу (Галицького ринку) Сінний став осердям торгівлі в центрі Києва. Там також працював відомий на всю Україну блошиний ринок.
У радянські часи Сінний вважали об’єктом архітектурної спадщини міста, проте в незалежній Україні зі списку пам’яток його виключили. У 2004 році міська влада на десять років передала ринок в оренду – аби знести наявні будівлі і побудувати торговельно-офісний центр.
Громада почала протестувати і дозвіл руйнувати на якийсь час скасували. Тодішній міський голова Олександр Омельченко заявив, що ринок має історичну та архітектурну цінність. Розпочалися розмови про внесення будинку до реєстру пам’яток архітектури. Але вже через рік обіцянки забулися – екскаватори знищили стіни і каркас даху Сінного ринку. Напівзруйновані фундаменти ще довго стояли закинутими в центрі міста. Згодом за каденції Леоніда Черновецького земельна ділянка на Бульварно-Кудрявській, 17 вибула з володіння громади і за безцінь перейшла в приватну власність ТОВ «Орест».
Будівельні роботи відновилися через десять років. Місцеві мешканці одразу виступили з вимогою провести громадські слухання щодо забудови і відновити незаконно зруйнований Сінний ринок. Забудовнику ТОВ «Емпоріум Пропертіз» дорікали, що багатоповерховий «спальний район», запланований на місці Сінного ринку, понівечить образ історичної частини Києва. Ще під час руйнування ринку на сусідніх будинках віком близько ста років з’явилися тріщини. Подальші будівельні роботи лише погіршували стан істричних споруд.
Щоб привернути до забудови увагу київської адміністрації, навесні 2017 року активісти провели серію «музичних мітингів». Будівельний паркан навколо майданчика двічі зносили, а тоді знову повертали.
Зрештою, міський голова Віталій Кличко заявив про «компроміс, на якому наполягала громадськість, активісти і місцева влада» і одноосібно підписав меморандум із замовником будівництва – генеральним директором ТОВ «Емпоріум Пропертіз» Олександром Перехрестом. Документ передбачав пониження висотності будівель комплексу. В одному будинку – на три поверхи, і ще в двох будинках – на один поверх від запроєктованого. Максимальна висота будинків – 19 поверхів.
Утім, сама громадськість не вважає меморандум прийнятним. За словами активістки Юлії Нікітіної, організаторки «музичних мітингів», документ не має жодної користі. «Забудовник спокійно добудує свій спальний район, а натомість кияни отримають все ті ж 14 висоток», – каже вона.
Свою однозначну критику документу висловила Київська міська організації Національної спілки архітекторів. Архітектори звернулися до міського голови з відкритим листом, де заявляли, що він не мав права одноосібно приймати таке рішення. Крім того, за чинним Генпланом столиці, максимальна висота забудови на території Центральної планувальної зони Києва не може перевищувати 27 метрів, тобто дев’ять, а не дев’ятнадцять поверхів.
Як пояснила «Хмарочосу» прес-секретарка Віталія Кличка Оксана Зинов’єва, міський голова «змусив забудовника знизити поверховість у майже зведених будинках». Утім, як саме пониження на 1-3 поверхи мало задовільнити зовсім інші вимоги громади, залишається незрозумілим.
ТРЦ замість громадського простору
Сьогодні, вийшовши зі станції метро «Героїв Дніпра», пасажири моментально потрапляють на перший поверх торговельно-розважального центру «Оазис». Ще п’ять років тому все було зовсім не так. ТРЦ побудували на місці модерністського кільця, яке утворювали виходи зі станції метро «Героїв Дніпра». За радянських часів тут був сквер із лавками-півколами. Потім кільце перетворили на суцільну асфальтовану зону, де згодом скупчилися точки зі стихійною торгівлею.
Читайте також: Фотограф показав, як змінювався простір над станцією «Героїв Дніпра» (фото)
У серпні-вересні 2016 року соціальні мережі вибухнули фотографіями дірок та тріщин у вестибюлях та переходах станції метро «Героїв Дніпра». Київський метрополітен оголосив про початок із хімічного закріплення ґрунтів уздовж платформенної ділянки станції. Згодом виявилося, що такі дії необхідні для початку спорудження ТРЦ. Схвильовані такими подіями декілька сотень мітингувальників перекрили вулиці для руху автівок та громадського транспорту. Вони скаржилися на гамір, оскільки майже всі свайні роботи відбувалися вночі.
Міська влада спочатку заперечувала будівництво. Згодом під час зустрічі з активістами Віталій Кличко, пообіцяв, що вказане скандальне спорудження ТРЦ призупинять до проведення громадських слухань. Незабаром громада зібралася і написала листа до міського голови з вимогою зупинки будівництва. Паралельно з’явилася петиція про негайну заборону будівельних робіт, що набрала більше десяти тисяч голосів.
«Будівництво ТРЦ на “Героїв Дніпра” розпочнуть після згоди громади», – увесь час наголошував міський голова. За весь час переговорів із громадськістю роботи на об’єкті не припинялися, аж поки в 2018 році ТРЦ не почав свою роботу.
Незважаючи на петиції, протести і відкриті листи проти забудови, позиція Віталія Кличка була однозначною – місцеві жителі підтримали будівництво. В якості доказів мер представив вибіркові підписи мешканців прилеглих будинків, які зібрали на замовлення компанії-забудовника.
Дійсно, інвестиційний конкурс для будівництва ТРЦ на Героїв Дніпра відбувся ще у 2003 році, а рішення про оренду Київрада прийняла у 2005. За два роки (у 2007-му) компанія оформила оренду прилеглих ділянок, які планували використати для будівництва підземних торгових і технічних приміщень. Проте обидва договори оренди продовжили у 2013 році. Тоді чиновники КМДА погодили, що об’єкт забудови не повинен перевищувати півтора метри над рівнем бортового каменю розв’язки. Натомість у 2016 році на цьому місці почали будувати чотириповерховий ТРЦ загальною площею 14,5 тис кв м.
Будівництво ТРЦ нібито мало зробити місто комфортнішим і позбавити ділянку від вуличної торгівлі. Втім, час показав, що це зовсім не так. Сьогодні пасажири, що виходять зі станції «Героїв Дніпра» стикаються з подвійним візуальним шумом – і ТРЦ, і стихійного ринку за його межами. Натомість ще в 2016 році активісти розробили альтернативний проєкт реконструкції площі, який передбачав висадження дерев, нове мощення, місця для сидіння та декілька яток із вуличною їжею. Але на цей проєкт міська влада не звернула ніякої уваги.
Боротьба за зелені зони біля водойм
Під загрозою забудови у 2021 році знову опинилося озеро Вирлиця, яке місцева громада вимагає визнати природним заказником місцевого походження. Договір про будівництво спортивно-оздоровчого комплексу біля озера ТОВ «Мрія-Інвест» уклало ще в 2004 році. У 2012 році забудовник почав засипати водойму, але протести та зміна політичної ситуації в країні заморозили процес.
Із 2016 року конфлікти довкола цих територій знову загострилися. Судова тяганина з інвестором, який хоче побудувати ТРЦ на Вирлиці, досі триває. В травні комісія Київради нарешті підтримала проєкт рішення про створення в Дарницькому районі ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» площею 98 гектарів.
Проте Віталій Кличко раптом публічно заявив, що йому сподобався проєкт благоустрою від забудовника, знову ставши на його сторону у конфлікті: «Я почув презентацію і був позитивно вражений від того проєкту, щодо зони відпочинку, збереження зелених, рекреаційних зон, і надання цій території дійсно нового життя».
Після цього голосування за заказник кілька разів переносили, а на активістів під час акцій нападали представники забудовника. Проте ініціативні містяни знову зустрічалися з міським головою, який переконував, що на боці громади.
«Чіткої позиції мера ми не почули. Він вважає, що проєкт забудови має право на життя, якщо буде підтриманий громадою і не матиме заборон з боку відповідальних установ. Водночас запевняє в тому, що не має особистих інтересів у забудові і завжди намагається прийняти рішення, яке б задовольнило громаду. Також Віталій Кличко наголошує, що його позиція не може вплинути на голосування депутатів. Однак ми бачили, як наші проєкти рішень “злетіли” з порядку денного Київради саме через висловлення мером своєї підтримки проєкту забудови. Тепер чекаємо публічної підтримки збереження озера і створення заказника, оскільки в думці громади у мера вже не повинно бути сумнівів. І якщо він справді готовий до неї дослухатися, то вибір очевидний», – пояснює ситуацію Анастасія Гмирянська, представниця ініціативної групи із захисту озера Вирлиця.
Читайте також: Екопарки замість ЖК, ТРЦ, клумб і бетонної плитки. Чому дика природа зараз особливо потрібна Києву
26 серпня Віталій Кличко заявив і про свою підтримку громади Микільської Слобідки, яка протестує проти будівництва на прибережній захисній смузі Дніпра. Міський голова обіцяв сприяти демонтажу частини паркану, залучити Муніципальну варту до захисту протестувальників від нападів (адже протест постійно переходить у фазу фізичного протистояння) і вступити в переговорний процес про викуп земельної ділянки.
На початку серпня забудовник поновив будівництво трьох висоток. За адресою Микільсько-Слобідська, 7/9 планувалося збудувати ЖК Sundance: три 25-поверхових будинки на березі Дніпра. Протягом багатьох років будівництво було заморожене через судові позови та кримінальні провадження (за статтями Шахрайство, Самоправство тощо), на земельну ділянку накладали арешт.
Згідно з генпланом більшість території, яку віддали під забудову, є зеленою зоною і входить до складу історичного ландшафту Київських гір. Громада вимагає, аби там облаштували парк.
Проте досвідчені активісти застерігають від надмірної довіри словам міського голови сьогодні. «Варто пам’ятати, що саме Кличко призвів до нинішньої ситуації. Саме через його бездіяльність і сприяння забудовнику громада змушена битися з тітушками й пікетувати КМДА під дощем», – коментує звістку про обіцянку міського голови підтримати протестувальників активістка Тетяна Максименко.
«У Кличка треба вимагати тільки письмові обіцянки, інакше скаже, що він нічого нікому не обіцяв», – пише Єлена Попович.
Конфлікт між забудовниками та громадою на Микільській слобідці триває ледь не десять років. Ще в 2011 там розпочалося будівництво ЖК «Сонячна Рів’єра», яке вели приватні компанії ТОВ «Терра Капітал» і ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Роботи згодом заморозили і відновили вже у 2014 році. Тоді, попри протест місцевих жителів, забудовники отримали підтримку від КМДА. У ході протистояння траплялися численні сутички, знесення паркану і навіть стрілянина. Під час активного будівництва Патріарший Собор Воскресіння Христового, який розташований поблизу, почав руйнуватися.
«Зносити ми не можемо, будувати також не можемо. Хай воно так стоїть – скільки років? 5-10-15? Дуже складні речі, які ми повинні зараз вирішувати. Засклити ці будинки і не будувати більше нічого», – так у 2017 році прокоментував Віталій Кличко рішення дозволити спорудити дві висотки «Сонячної Рів’єри», вчергове підтримавши забудовника.
Чи справді нестерпний «спадок незаконних будівництв»
Під час одного з протестів у ході забудови колишнього Сінного ринку Віталій Кличко якось заявив: «Незаконні будівництва – одна з головних проблем, які дісталися нам у спадок». Дійсно, і знищення Сінного ринку, і оренда ділянку на «Героїв Дніпра», і договір про будівництво на Вирлиці, і спорудження ЖК «Сонячної Рів’єри» нібито мали місце ще в середині двотисячних років.
Цікаво, що через п’ять-сім років після початку більшість із цих проєктів будівництва заморозили, зокрема, через зміну політичної ситуації в країні. Але всередині десятих, коли міським головою став Віталій Кличко, чимало з них несподівано набуло нового життя.
На словах мер часто нібито декларує захист інтересів громади. А тоді одноосібно підписує меморандум із забудовником або говорить про збільшення прибутків від нового ТРЦ. Будівельні роботи в цей час не припиняються. А прецеденту знищення незаконних споруд в Києві так і не з’явилося – зведене одного разу, залишається на десятки років. Так, Київ поступово втрачає свої зелені зони і візуальну ціліність міської тканини.
Перед публікацією статті «Хмарочос» запитав у Віталія Кличка, чому замість реальної підтримки інтересів громади, від імені якої має діяти міський голова, він часто опиняється на боці скандальних будівельних проєктів. У відповідь редакція отримала заяву про маніпулятивність самого запитання. Чи є маніпуляція у цьому – кожен може пересвідчитись, прочитавши наш текст.
Ми можемо лише зробити висновок, що міський голова має можливості зупиняти або дозволяти сумнівні комерційні будівництва в місті. Але чомусь значно частіше пристає на бік великого бізнесу, а не громади, яка вимагає місцеву владу втрутитись під час конфліктів. Така ситуація, якщо вчасно не почати системно її змінювати, буде лише погіршувати якість життя в місті та викликати все більше обурення киян. Поки що думка громади цікавить Кличка лише тоді, коли загрожує його іміджу, а навколо будівництва здіймається справжній скандал.
Але маємо звернути увагу і на позитивні моменти у цій ситуації. Наступного дня після запиту «Хмарочоса» на коментар з’явилася новина про обіцянку Кличка заборонити проїзд техніки на Микільській Слобідці та викупити ділянку для створення парку. Сподіваємося, цього разу громаді таки вдасться побачити реальну, а не декларативну реалізацію обіцяного.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті