Як змінився Київ впродовж 2021 року? Крім уже майже звичних хронічних проблем та найбільшого в історії міста протесту його жителів – Маршу за Київ, столиця здобула кілька справжніх урбаністичних перемог. Отже, підбиваємо підсумки. 

Пішохідна Бессарабка

Пішохідну зону на Бессарабському проїзді можна назвати одним із найбільших урбаністичних здобутків 2021 року. Довгоочікувану пішу ділянку в центрі Києва облаштували ще в листопаді в межах комплексної схеми організації дорожнього руху на Бессарабській площі, вулиці Басейній та Крутому узвозі. 

Відтепер рух автотранспорту від бульвару Тараса Шевченка до вулиці Басейної дозволяється лише через вулиці Велику Васильківську та Павла Скоропадського. При цьому на Басейній працює нова паркувальна зона на 87 місць із тарифом 35 грн за годину. 

Як розповів «Хмарочосу» Віталій Осьмак, заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, внаслідок реорганізації руху пропускна спроможність району Бессарабської площі зросла на 11%. Затримки на вулиці Басейній у бік Хрещатика значно зменшилися, особливо у години найбільшого навантаження. 

Тимчасову пішохідну зону на Бессарабці вперше організували в 2016 році в рамках Європейського тижня мобільності. Досвід перекриття руху дав зрозуміти, де потрібно робити наземні переходи, як влаштувати клієнтську парковку для Бессарабського ринку, де садити дерева та як інтегрувати різні спільноти площі.

У кінці 2017 року представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні спільно з Департаментом транспорту КМДА, АВК, Екодією та IHUB зробили школу-воркшоп із реорганізації простору навколо Бессарабської площі. Студенти транспортних, архітектурних та містобудівних спеціальностей представили три варіанти перекриття руху в центрі. Журі обрало переможця. Результати дослідження взяли до уваги депутати Київради, які по суті отримали проєкт реконструкції Бессарабської площі.

Довгий час Бессарабська площа посідала одне з перших місць за рівнем забруднення повітря в Києві. Основна причина – автомобільний трафік. Створення пішохідного простору має позитивно вплинути на якість повітря, зменшивши джерело його забруднення. Варто також зазначити, що введені зміни не вимагали додаткових витрат. Їх реалізували в межах бюджету поточного утримання вулиць і доріг міста. 

Але просто перекрити вулицю мало. Наступний крок – зробити там дійсно зручний та потрібний містянам громадський простір.

Велоінфраструктура

Упродовж 2021 року велоінфраструктура Києва отримали значний прорив у розвитку. Спочатку Кабмін схвалив зміни до правил дорожнього руху, які передбачають визначення велосипедної доріжки, велосмуги та велопереїзду та кілька інших нововведень, пов’язаних із рухом велосипедистів. Нові дорожні знаки та розмітка набули чинності з 1 листопада. 

На місцевому рівні велосектор Департаменту транспортної інфраструктури та «Київська майстерня міста» розробили альбом типових схем організації велосипедної інфраструктури Києва. Серед іншого там уперше запропоновали схему розмітки велодоріжок і смуг при влаштуванні «берлінських подушок».

У 2021 році в Києві вперше впровадили сучасні види велосипедної інфраструктури для підвищення безпеки руху – лівоповоротні велосипедні зони очікування (перехрестя Олеся Гончара та Ярвалу, Бажова та Червоноткацької, Цитадельної та Лейпцизької тощо). Промаркована зона з винесеною вперед стоп-лінією дає змогу велосипедистам виконувати на перехресті безпечний лівий поворот, а також покращує видимість велосипедистів.

Захисні борти на Рейтарській

«Поки що в ПДР дозволено поворот ліворуч лише на вулиці з однією смугою в одному напрямку. На Гончара дві смуги в одному напрямку. Але оскільки розмітка інтуїтивно зрозуміла, фарба яскрава, то водії дотримуються і велосипедисти можуть спокійно їхати. А правила дорожнього руху, сподіваємося, незабаром удосконалять», – розповідає Богдан Лепявко, координатор адвокації та безпеки руху U-Cycle.

Також уперше велосмуги (на вулицях Рейтарській та Басейній) відокремили гумовим бортом висотою 12 сантиметрів, який перешкоджає заїзду автомобілів. Один похилий бік має запобігати чіплянню педаллю велосипеда. Борт має світловідбивальні елементи, щоб виділятися в темний час доби. 

На кількох вулицях звузили смуги руху на проїжджій частині, щоб звільнити простір для велосмуг та смуг громадського транспорту (на Січових Стрільців, на Солом’янській вулиці тощо).

Велосмуга на Солом’янській

На Ботанічній площі в центрі Києва облаштували першу спільну вулицю для велосипедів й автівок з обмеженням швидкості 20 км/год. Аналогічну розмітку нанесли на вулиці Паторжинського у Шевченківському районі. Загалом спільний рух велосипедистів та автотранспорту з обмеженням швидкості руху 20 або 30 км/год запровадили вже на 17 вулицях. 

Упродовж року по всьому Києву з’явилося близько 1200 велосипедних паркувальних стійок стандарту «Шеффілд-стенд». Здебільшого їх встановлювали біля закладів культури, освіти, медичних установ тощо. До кінця 2021 року міська влада обіцяє встановити ще додаткових 600 стійок. 

Велосвітлофор на Пушкінській

За даними КМДА, станом на сьогодні у Києві доступно 201 кілометр велосипедної інфраструктури різного типу. З них 84 кілометри облаштували у 2021 році. А це досить багато, якщо порівняти з 22 кілометрами, які з’явилися у 2019, і 25 кілометрами, які створили у 2020 році. Відтак, можна сказати, що міська влада майже виконала свою обіцянку облаштувати впродовж року 100 км велодоріжок, вважає Богдан Лепявко. 

На думку експерта, попри наявну недосконалість, раніше розрізнена і спорадична київська веломережа потроху набуває зв’язності, а рух столицею на велосипеді поволі стає більш звичним і безпечнішим.  

Острівці безпеки, антикишені і вафельна розмітка

Упродовж 2021 року на київських дорогах з’явилося 27 нових острівців безпеки. Тепер їхня поява стала звичною, тоді як ще кілька років тому була справжньою подією. Як відомо, острівці безпеки заспокоюють рух і є місцем для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. 

Антикишеня на Франка

«Острівці безпеки стали активно вживаним рішенням у практиці Київавтодору. Це позитивний зсув. Водночас важливо, щоб їх дійсно встановлювали в місцях, де є потреба заспокоювати рух, а перед цим проводили дослідження аварійності ділянки», – вважає Влад Самойленко з громадської організації Urban Crew.

Також у Києві стали з’являтися притротуарні острівці безпеки або антикишені. Це розширена ділянка тротуару, який унеможливлює стоянку авто в зоні перехрестя і на переході та скорочує час перебування пішоходів на зебрі. В рамках Громадського бюджету їх облаштували на вулицях Лисенка та Пирогова. Як пояснюють у КМДА, Сектор організації веломережі наразі вже закладає антикишені у свої проєкти змін організації дорожнього руху. Зокрема, їх уже облаштували в ході капітального ремонту вулиці Івана Франка. 

Нова інфраструктура на вулиці Ярославів Вал

Невеликим, але важливим для Києва нововведенням стала також поява коробчастої (вафельної) розмітки на перехрестях вулиці Солом’янської з Волгоградською / Андрія Головка та Максима Кривоноса / Генерала Шаповала. Новий ДСТУ, який дозволяє наносити таку розмітку, набув чинності лише першого серпня вперше нанесли, яку дозволяють нові ДСТУ. Її функція – позначати перехрестя, нагадуючи водіям про заборону заїздити на цю зону, якщо затори не дозволяють проїхати далі.

Урбан-парк на ВДНГ

Цього року в Києві частково задовольнили запит містян на якісні громадські простори для активного дозвілля – на самоті, з родиною чи друзями. На початку 2021 року Офіс Президента ініціював створення спортивного кластеру на ВДНГ. А в серпні в столиці вже з’явився урбан-парк – доступний цілодобово безкоштовний і безбар’єрний простір. Одразу після відкриття кияни масово заповнили новий майданчик. Людей на скейтах і велосипедах тут бачили навіть уночі та рано-вранці. 

Концепцію спортивного кластеру  розробляла компанія з трансформації міських просторів Big City Lab разом із литовським архітектором Тадасом Йонаускісом. До розробки урбан-парку, що є частиною кластеру, долучилися громадські організації Urban reforms та Street culture. Наразі в рекордні темпи побудували першу фазу на 11 га, куди ввійшли урбан-парк, бігова доріжка в лісі, водна зона з трьома басейнами. 

«На перших вихідних, після відкриття у тестовому режимі, урбан-парк відвідали 17 тисяч осіб, і така заповненість зберігалась аж до початку холодного сезону. А за перші два з половиною місяці роботи в новий громадський простір прийшло 250 тисяч людей – це населення таких міст як Івано-Франківськ, Суми, Рівне або Чернівці. І це більше, ніж всього відвідувачів ВДНГ у 2014 році», – розповідає Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab.

Зрозуміти, як облаштувати простір, що максимально задовольнятиме потреби різних категорій відвідувачів, авторам допомогло опитування, до якого залучили більше двох тисяч лідерів спорту та вуличних культур, та глибинні інтерв’ю з 25 респондентами.

Наразі на території урбан-парку доступні:

• бетонний скейт-парк площею 2500 м², призначений для екстремальних вуличних культур (скейтбордингу, трюкового самоката, BMX, роллерблейдінга);
• стритфутбольний спот (локація містить чотири корти 3х3 і чотири панна-корти (гра 1х1));
• стритбольний спот, який складається з двох кортів 3х3 і корту 5х5;
• стритденс та івент-спот площею 500 м² для занять вуличними танцями (брейком, хіп-хоп денсом, денс-холом, хаусом, папінго, локінгом тощо).
• стритворкаут-спот із залізними снарядами, професійним гумовим покриттям і трибунами;
• паркур-спот із фігурами з металевого каркаса і фанери, а також трибунами.

У вересні на честь офіційного відкриття локації відбувся фестиваль вуличних культур. 

«В урбан-парку проводять фотосесії модні українські бренди одягу, музичні гурти знімають кліпи. А це якісний показник того, що простір привабливий і затребуваний. Кількість приватних зйомок навіть важко порахувати. Одна пара вирішила зробити свою весільну фотосесію прямо на фоні скейтпарку», – зазначає Вікторія Тітова. 

Площа перед Оперним театром

Улітку 2021 року до Дня Незалежності в Києві відремонтували Театральну площу разом із фасадом Національної опери. Роботи відбувалися в межах Президентського проєкту «Велике Будівнитцво» і фінансувалися коштом приватної компанії «Автомагістраль-Південь». 

Востаннє ремонт на цій ділянці робили ще 30 років тому. Покладені тоді гранітні плити покриття і сходи на площі навколо Національної опери розтріскались, бетонна основа частково зруйнувалася. Ймовірною причиною називають те, що при попередньому будівництві не зробили систему поливу зелених зон. Тому на площу регулярно заїжджала вантажівка з цистерною, а покриття не було розраховане на її вагу. 

«Площу відремонтували за меценатські кошти і в рекордні терміни. Там висадили дорослі платани, стійкі до змін клімату, зробили гідроізоляцію (раніше в негоду до нижніх приміщень постійно потрапляла вода), передбачили автоматичний полив зелених насаджень. Нарешті на Театральній площі з’явився пандус і виділився цілісний фасад будівлі», – прокоментував зміни громадський діяч Євген Петрощук.  

Очікування на 2022 рік

Як бачимо, столиця робить маленькі кроки в бік пріоритизації пішохода і велосипедиста. Великою мірою зміни, які відбулися впродовж року, є результатом багаторічної роботи громадського сектору в співпраці з міською владою. 

За очікуваннями експертів прийдешній 2022 рік повинен стати ще більш проривним. Комісія КМДА вже затвердила список місць, де незручні та неінклюзивні підземні переходи слід продублювати наземними. Тож наступного року мрія про наземний перехід, скажімо, на площі Перемоги чи біля кінотеатру «Київська Русь», може стати реальністю. Також за 2022 рік в Києві планують побудувати ще 100 км велодоріжок. Але про системні позитивні зміни ще не йдеться. Адже аналогічних змін у сфері розвитку громадського транспорту чи житловому секторі поки не спостерігається.