Підбиваємо підсумки року та пригадуємо, які рішення зробили місто кращим у минулому році, а які краще не повторювати у наступному.
Перемоги року
Нові наземні переходи. Цього року в центрі міста облаштували три нових наземні переходи на заміну підземним: біля Південного вокзалу, на Верхньому і Нижньому Валах та вулиці Пушкінській. І хоча кожен з них є великою перемогою, загальну ситуацію назвати позитивною все ще важко. Щоб більшість цих проєктів було реалізовано, знадобилося багато часу, ініціативи, зусиль та контролю від міських активістів.
У бюджеті на 2020 рік запланували, зокрема. створення переходу біля станції метро «Університет» (проєкт, який переміг у Громадському бюджеті), але реалізація інших подібних ініціатив, наприклад переходу біля станції метро «Льва Толстого», залишається під питанням, поки пріоритети у роботі міської адміністрації та комунальних служб не зміняться на комфорт киян у міському просторі та інклюзивність.
Детальніше про те, чому в місті варто надавати перевагу саме наземним переходам, можна прочитати тут.
Делінеатори. У лютому цього року КП «Центр організації дорожнього руху» почало відгороджувати острівки безпеки на площах у центрі міста стовпчиками. За рік вони з’явилися біля Бессарабського ринку, на Поштовій площі, площах Перемоги та Льва Толстого, перед Центральним та Південним вокзалами. Крім того, делінеаторами відокремили смугу громадського транспорту на Либідській, Вознесенському узвозі тощо.
Делінеатори повинні спростити рух громадського транспорту на виділеній для них смузі, унеможливити стихійне паркування на острівках безпеки та зробити простір більш приємним і безпечним для пішоходів. Проте, назвати помаранчеві стовпчики постійним рішенням вкрай важко. Але це дозволяє тимчасово покращити рух на вулиці, не розробляючи проєктів реконструкції.
Читайте більше: Навіщо в центрі Києва ставлять обмежувальні стовпчики і що буде з ними далі?
Інспектори з паркування. У квітні на вулиці столиці вийшли інспектори з паркування. Вже за кілька місяців вони почали не лише виписувати штрафи, але й евакуювати неправильно припарковані автомобілі. У липні, наприклад, на штрафмайданчиках опинилося 99 автівок. Крім того, з початку липня до 10 листопада інспектори виписали штрафів на майже півтора мільйона гривень.
Сьогодні в Києві 50 інспекторів з паркування, і працюють вони переважно в центрі: на Хрещатику, бульварі Тараса Шевченка, біля станції метро Либідська. Але згодом їх кількість планують збільшити вшестеро та запустити систему автоматичної відеофіксації порушень. Крім того, в місті ускладнили процедуру отримання автомобіля зі штрафмайданчика.
Відновлення модерністського фонтану з мозаїкою. На початку червня цього року перед Палацом дітей та юнацтва відкрили відреставрований комплекс фонтанів «Зорі та сузір’я», створений художниками Володимиром Мельниченком та Адою Рибачук у 1960-х роках. Фонтани не працювали вже протягом 40 років, а у 2017 їх почали реставрувати. Роботи координував сам співавтор проєкту – Володимир Мельниченко.
До слова, частково побачити процес відновлення композиції «Зорі та сузір’я» можна у документальному фільмі «Шелест кроків», який був презентований восени цього року.
Поразки року
Якість повітря. У жовтні цього року в Києві стояв помітний неозброєним оком смог, а рівень забруднення на датчиках моніторингу якості повітря перевищував 160 при нормі до 50. Але навіть без сезонних погіршень, ситуація з якістю повітря в Києві далека від ідеалу. При цьому за майже 80% викидів в атмосферу в місті відповідальні автомобілі.
Водночас, Київ не має централізованої міської системи моніторингу повітря в реальному часі та системи оперативного попередження населення про небезпечний рівень забруднення. Жодних заходів для зменшення автомобільного забруднення – обмеження в’їзду в центр або заборони старих дизельних авто в межах міста – також поки не передбачається. Тому містяни, які найбільше хвилюються за своє здоров’я, починають купляти спеціальні маски з фільтрами для очищення повітря від дрібнодисперсного пилу.
Читайте також: Міленіали розповідають, чому носять в місті маски для очищення повітря
Затори. Ще у 2018 році Київ увійшов до топ-15 світових міст, перевантажених автомобілями. Тоді середня затримка в години-пік склала 76-80%. Тобто замість 30-хвилинної поїздки, наприклад, кияни витрачали на дорогу майже годину. І за рік ситуація не покращилася.
Дмитро Беспалов
директор компанії А+С УкраїнаЯ думаю, що найбільша поразка 2019 року – ми впритул наблизилися до вичерпання пропускної здатності мережі Києва. Затримки у порівнянні з попереднім роком почали сильно зростати і система стала дуже чутливою до позаштатних ситуацій. Згадайте хоча б історію з мінером на мосту Метро.
Відповідно найбільший виклик для міста зараз – зменшити частку автомобілекористування. Якщо людина має доступ до авто в Києві, у 90% випадках вона буде використовувати його для пересування містом. У Європі цей показник складає 30-50%. Нам потрібно забезпечити комфортний громадський транспорт, велоінфраструктуру та безбар’єрний пішохідний простір, щоб вони мали альтернативу для мобільності.
З хорошого – ми почали параметризувати трафік. Коли прийшов Максим Бахматов, він дуже здивувався, що в нас не аналізують трафік. Неможливо покращити його на 20%, коли ти не знаєш, яка ситуація зараз. Тому нарешті почали збирати інформацію та працювати з даними TomTom, «Київпастрансу» й інших організацій. Це те, що може стати основою майбутніх перемог у 2020 році.
Кінотеатр «Київ». На початку січня закінчився двадцятирічний договір оренди приміщення кінотеатру «Київ». У КМДА договір вирішили не продовжувати, і натомість провели конкурс: новим орендарем кінотеатру стала компанія «Сінема-Центр». Основним аргументом стала ціна: ТОВ «Культурний центр Кінотеатр “Київ”» сплачував 47 тисяч гривень на місяць, а новий орендар – понад два мільйони.
Водночас, команда «КЦ Кінотеатр “Київ”» з діями КМДА не погоджується, а активісти переконують врахувати в конкурсі не лише цінову, але й програмну пропозицію. Адже «Київ» – це один з небагатьох майданчиків для фестивального та незалежного кіно у місті, особливо після закриття «Кінопанорами» та «України».
На початку червня будівлю кінотеатру заблокувала Муніципальна охорона за присутності поліцейських. Колишній орендар «Культурний центр “Кінотеатр Київ”» назвав це рейдерським захопленням, а КМДА – інвентаризацією. Зараз кінотеатр залишається зачиненим. Київрада хоче розірвати договір вже з «Сінема-Центр» через заборгованість. Компанія натомість пропонує зменшити вартість оренди в обмін на капітальний ремонт кінотеатру. Експертиза дійшла висновку, що будівля перебуває у непридатному до використання стані.
Модерністська архітектура. У 2019 році у Львові після знищення мозаїчного панно «Океан» вирішили створити реєстр мозаїк, в тому числі радянського періоду, щоб захистити їх від знищення. Але в Києві навіть попри значну увагу громадськості до «Тарілки» на Либідській, наприклад, КМДА цього року не приділило багато уваги питанню збереження пам’яток модернізму.
Зокрема, в місті вирішили знести критий басейн олімпійського резерву на вулиці Курнатовського, а на бульварі Лесі Українки ресторан спокійно закрив прибудовою мозаїчне панно. Повністю позбувся свого модерністського фасаду кінотеатр «Зоряний», який, крім того, зріс на два поверхи у ході реконструкції та позбувся дорослих дерев поряд.
Головні виклики на 2020 рік
Електронний квиток. Запустити в місті електронний квиток – це виклик, що триває вже кілька років та поступово перетікає і у 2020. Остаточно перейти на нову систему «Київський метрополітен» та «Київпастранс» повинні були ще першого листопада, але повноцінний запуск вкотре перенесли на кілька місяців, тепер до квітня 2020 року. В наступному році повинні зникнути з обігу жетони та талони та з’явитися можливість розраховуватися банківськими картками в наземному транспорті. Крім того, у КМДА ще повинні вирішити питання поїздок для пільгових категорій пасажирів.
А ось коли до системи будуть підключені також маршрутки поки невідомо. Як і те, чи з’явиться колись у Києві можливість купувати квитки й проїзні на визначений час та здійснювати за ними пересадки. Цю проблему навряд чи вдасться вирішити навіть у 2020-му.
Uber shuttle. В травні компанія Uber презентувала нову послугу в Києві – Shuttle. Фактично це маршрутні таксі підвищеного комфорту, в яких можна попередньо забронювати собі місце. Цей запуск підтримав особисто мер міста Віталій Кличко. Наразі у місті з 12 таких маршрутів.
Разом з тим, Uber Shuttle функціонують як маршрутне таксі, але без відповідних ліцензій на перевезення. Компанія визначає маршрути на власний розсуд, і вони не проходять через конкурси КМДА, що зобов’язані робити всі інші власники маршруток. Один з майбутніх викликів для міста – врегулювати їх роботу та узгодити з рештою транспортної системи.
Крім того, в 2019 році в Києві запустилися кілька нових сервісів доставки – Uber Eats, Raketa та Menu.UA. Більшим чином цей виклик стосується власників закладів, які повинні реагувати на зміни на ринку, але велика кількість кур’єрів на велосипедах може також стимулювати місто швидше розвивати велосипедну інфраструктуру.
Читайте більше: Як насправді працюють Glovo і UberEats, та як ці компанії впливають на розвиток міста
Подільсько-воскресенський міст. За оптимістичними прогнозами новий міст через Дніпро відкриють вже наприкінці 2020 року. Але його будували так довго, що затверджені у 1993 році проєкти з’їздів – з естакадою через озеро Радунку на лівому березі та 800-метровим тунелем з Подолу на Лук’янівку на правому – більше не виглядають реалістичними.
Це питання потрібно буде вирішити вже найближчим часом. Один з варіантів на лівому березі – зробити з’їзди на вулиці Алішера Навої та на Бальзака. На правому – вивести трафік по Набережно-Хрещатицькій та Валах. Але цей варіант матиме негативний вплив на пішохідну доступність Подолу, бізнес вздовж цих вулиць та розвиток району в цілому: магістраль на Валах фактично поділить його на дві частини. Крім того, проєкт мосту не передбачає рух громадського транспорту, який міг би зменшити автомобільне навантаження на Поділ.
Новий Генплан. У 2020 році в Києві повинні ухвалити новий Генеральний план. Документ презентували на початку грудня і він великою мірою базується на попередніх генеральних планах, що сягають аж 1986 року. Проте це не фінальна версія: в документі повинні врахувати ще висновки міжнародних експертів та громадських слухань.
Максим Головко
архітектор, співзасновник Агентів змінГоловний виклик, як на мене, це прийняття нового генерального плану. Чи вдасться адміністрації зламати вікову традицію і нарешті затвердити реалістичний генеральний план, який відповідає можливостям міста і стратегії його розвитку? Не вписуючи в туди підгірні тунелі, п’ять гілок метро і десяток мостів, поки ми один вже стільки років не можемо побудувати.
Головною поразкою року є будівництво Шулявської розв’язки в найгіршому з варіантів. Проєкти міської адміністрації повинні бути взірцями, які показують напрямок розвитку міста з пріоритетом на сталу мобільність та повагу до історії. Нова розв’язка для збільшення трафіку, яка вимагає знесення корпусу заводу «Більшовик», – це точно не такий проєкт.
А головна перемога 2019 року – це стратегія інтегрованого розвитку Подолу. Будь-які тактичні проєкти в місті неможливі без чіткого розуміння стратегії. Без неї неможливо приймати узгоджені рішення. Завдяки цій стратегії нарешті з’явився шанс, що цей район буде розвиватися в заданому напрямку.
Читайте також: 5 років Кличка: що мер обіцяв киянам і що з цього виконав
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23493 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті